Повернення в еру Ківалова-Колесніченка? Чому шлях до ЄС перетворився на мовний скандал

Після війни російські пісні можуть повернутися

В Україні знову актуалізувалося питання мови. Цього разу відзначився Кабмін, який подав на розгляд парламенту законопроект № 10288 щодо прав національних меншин. Проект закону був підданий нищівній критиці. Мовляв, він значно звужує сферу використання державної мови, реабілітує російську, та й взагалі провокує відкат всіх здобутків у питанні національної мовної політики. Чи дійсно все так жахливо, розбирався "Телеграф".

Перетрусили закони

Зміни в освіті. Законопроект дозволяє приватним вишам вільно обирати будь-яку офіційну мову ЄС як основну мову навчання, а державна мова в такому разі вивчається як окрема дисципліна.

Крім того, в школах та профільних закладах середньої освіти має бути гарантоване право використання мови відповідної національної меншини поряд із державною мовою.

Зміни в суспільному житті. Чинне законодавство під час виборів та референдумів дозволяє дублювати передвиборчу агітацію мовами корінних народів і національних меншин. Але в окремих населених пунктах. Законопроект пропонує дозволити вивести мову нацменшини зі статусу дублюючої в статус основної мови агітації навіть без обов’язкового перекладу матеріалів українською. І робити це можна буде по всій території країни, а не в "окремих населених пунктах".

У двох випадках, місцевому самоврядуванню надається право використовувати мови нацменшин. Перший – якщо в населеному пункті представники нацменшини становлять значну частину населення. Другий – якщо в населеному пункті традиційно проживають представники нацменшин.

Зміни в книговидавництві. Згідно з чинним законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної", асортимент книгарень в Україні на 50% має складатися з видань солов’їною. Але, якщо створити спеціалізовану книгарню, як це дозволяє законопроект, то дотримуватися вимоги у 50% вже необов’язково.

Зміни в медіа. Особливого галасу спричинили зміни, запропоновані в законі "Про медіа".

Зараз квоти на державну мову на телебаченні розподілені таким чином: національні та регіональні телеканали зобов’язані 90% свого ефірного часу мовити українською, а місцеві ЗМІ — 80%. Законопроект пропонує телеканалам, які здійснюють мовлення мовами корінних народів та національних меншин, виділяти під українську 30% часу.

Норма про 30% (насправді навіть ще менше) існує і в чинному законодавстві, але тільки стосовно телеканалів, що використовують мову корінних народів. І одна річ, коли телеканал мовить 30% часу українською, а 70%, наприклад, кримськотатарською і зовсім інша, коли розподіл 70 на 30 буде здійснений на телеканалі національної меншини на користь тієї ж російської.

Крім того, зараз при трансляції фільму можна використовувати іншу мову без дублювання або озвучення українською, якщо це мова корінного народу. Законопроект пропонує не перекладати і мови нацменшин, наприклад, ту ж російську.

АЛЕ. Російську мову, все ж таки, законодавцям довелося трохи стримати. Законопроект пропонує всі перелічені вище мовні права обмежити для мови держави-агресора на період воєнного стану, та ще на 5 років після його скасування. Такий собі запобіжник від повернення в еру Ківалова-Колесніченка.

Чому це на часі?

Права нацменшин в Україні – давня непозбувна бентега наших європейських союзників. Ухвалення нового закону про нацменшини, на заміну закону ще від 1992 року, було однією з офіційних вимог Брюсселя на шляху Києва до ЄС.

"Це нормально для ЄС захищати права національних меншин. Це правильна європейська практика", — пояснює "Телеграфу" нардеп, член парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В'ятрович.

Інша річ, що ухвалення нового закону, з яким, здавалося б не мало виникнути проблем (ну, коли в Україні гостро стояло питання нацменшин), перетворилося на велику політику. Торік у грудні Рада закон прийняла, але без консультацій з Венеційською комісією (хоча мала була порадитись). Угорські та румунські друзі України розкритикували документ.

"Тут є зовнішньополітичний чинник. Мова про уряд Угорщини і Орбана, який під протектом "захисту національних меншин" насправді намагається блокувати європейську інтеграцію України. Річ же не в захисті прав угорської меншини, яка жодним чином не переслідується і не обмежується в Україні. Річ у тім, щоб цю ситуацію використати для подальшого шантажу ЄС й отримання додаткових ресурсів, або ж виконати побажання свого ключового партнера, яким [для Орбана]є путін", — додав В'ятрович.

"Венеційка" за своєю ініціативою забрала новий український закон про нацменшини для напрацювання своїх рекомендацій.

У жовтні такі рекомендації з’явилися, і на основі побажань європейських партнерів в уряді й розробили законопроект, і навіть назвали його "Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів".

Та все ж таки…

Законопроект загрожує солов’їній?

Так! Це в один голос стверджують мовні активісти, депутати і навіть мовний омбудсмен Тарас Кремінь, який розкритикував законопроект і закликав ВРУ його доопрацювати. На думку уповноваженого, законопроект значно "погіршить функціонування української мови", знизить присутність державної мови на телебаченні, а 5-річне відтермінування дії закону для російської мови "не є адекватним запобіжником від російщення".

В чому конкретно небезпека?

"Ми можемо бачити в окремих статтях, зокрема зміни до статті 40 "Закону про медіа", що телеканали і радіостанції зможуть мовити українською не 80-90% часу, а лише 30%. ТБ й радіо, які мовлять мовою будь-якої меншини, одразу зможуть заповнити 25% ефіру російською. Пізніше також зможуть легально діяти на 70% російськомовні телеканали й радіостанції, в тому числі і загальнонаціональні", — пояснює "Телеграфу" активістка і засновниця платформи "Є-мова" Анастасія Розлуцька.

"Поняття програми чи фільму українською мовою перетворюється на порожній звук, оскільки в формально україномовних програмах чи фільмах "допускається використання інших мов без дублювання або озвучення". Що це означає на практиці? Це коли ми маємо протягом програми дві фрази українською, а решту російською. Ми вже це все проходили", — продовжує Розлуцька.

Ще більш ризикованими, на думку письменниці Лариси Ніцой, є зміни в закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

"А він і так слабкий! Українську мову не закон цей запровадив в Україні, а російські ракети. В закон про захист меншин заводять такі норми, які і так слабкий закон про українську мову, ще більш послаблюють. Якщо зараз російська мова на телебаченні звучить на порушення закону, то після ухвалення законопроекту вона буде законна.

По-друге, цей законопроект продовжує закладати в суспільстві протиріччя між громадянами. Українці вже не здадуться, і будуть і надалі утверджувати український світогляд, а меншини будуть покладатися на законодавство і казати: "А я маю право". Зараз вони на порушення закону кажуть: "Я хочу", а потім будуть казати "Маю право". І буде наростати напруження", — коментує "Телеграфу" Ніцой.

"У тому вигляді який є, цей законопроект фактично повертає нас у реалії законопроекту Ківалова— Колесніченка", — резюмує "Телеграфу" нардеп, член комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.

При цьому навіть п’ятирічне ембарго на російську по закінченні воєнного стану не врятує Україну від відкату у мовній політиці.

"Ну, мине п’ять років і що? Зросійщені перечекають ці п’ять років і знову будуть процвітати. Тобто їм подарована надія. Надія на те, що і далі тут будуть співати російських пісень, дивитися російські фільми, адже зросійщений громадянин потребуватиме культурного продукту своєю мовою. І якщо країни Європи ще будуть більш толерантними, то росія попре моментально. І знову ми опинимося перед величезною загрозою", — застерігає Ніцой.

"Це ілюзія, що відтермінування щось вирішить, — додає "Телеграфу" заступниця гендиректора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька. – Через цей п’ятирічний період ми отримаємо небезпеку відкату і повернення до попередніх позицій. Такий відкат може отримати економічне підґрунтя, наприклад, бізнес захоче вийти на ринки, які залишаться у рф, чи після рф, а вихід на ці ринки потягне за собою російську мову в рекламі, ЗМІ".

А що ж уряд?

Кабмін ризиків не бачить?

Провести свій законопроект через горнило сесійної зали уряду потрібно в дуже стислі строки. Наприкінці листопада Володимир Зеленський обіцяв президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйен, "що Україна виконає всі рекомендації до грудневого засідання Європейської ради (відбудеться 14-15 грудня. — Ред.), включно з тими, що стосуються прав національних меншин", — запевняв президент.

Тому у владі вирішили "наїхати" на опозицію, звинувативши В’ятровича у тому, що він ловить хайп на мовному питанні.

"Російська мова була, є і завжди буде червоною лінією. В жодному положенні законопроекту нема розширення можливостей для російської мови", — написала у своєму Facebook віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Та в Кабміні розуміють, що легкої прогулянки із законопроектом 10288 не вийде (чого і не могло статися з мовним питанням), тому вирішили врахувати обурення експертного середовища на чолі з мовним омбудсменом.

"Ми співпрацюємо з фракціями і з урядом, щоб внести в цей законопроект такі зміни, які були б прийнятні для збереження тих цінностей, що ми обстоюємо. У нас є багато критичних зауважень до законопроекту. Представники громадськості зустрічалися з Стефанішиною, і уряд пообіцяв врахувати зауваження представників громадськості. Ті норми, які вніс уряд в законопроект, не були вимогою ЄС. З моєї точки зору, це якісь лобісти російських фільмів і серіалів, і російської мови на телебаченні це туди інтегрували. Та сподіваюсь, що зміни будуть. Уряд це обіцяє", — резюмував Микола Княжицький.