Контрнаступ на ФОПів: чого домагається влада, повертаючи податки до довоєнного рівня

Повернути довоєнні податки від України вимагає МВФ

Депутати Верховної Ради вирішили повернути податки для малого та середнього бізнесу до довоєнного рівня. У першому читанні в парламенті був прийнятий законопроект №8401 який скасовує податкові пільги, запроваджені торік під час введення воєнного стану. Якщо законопроект буде ухвалено остаточно, а до цього все йде, то вже з 1 липня український бізнес повернеться до правил гри, які були до великої війни.

Та чи готові до цього вітчизняні підприємці, адже пільги хоч і скасують, але ж війну ніхто не скасовував. Дане питання досліджував "Телеграф".

За що проголосували

Ще в березні 2022 року, майже одразу після початку великого вторгнення, парламентарі суттєво спростили життя фізособам-підприємцям (ФОПам), зменшивши відсоток ставки податку та запровадивши мораторій на штрафи та перевірки. Це було логічно: мільйони людей виїхали за кордон, безпекова ситуація критична і було взагалі незрозуміло чи виживе бізнес. Та країна встояла, і вже взимку від можновладців стали лунати спочатку несміливі пропозиції зробити все як було, а потім на початку 2023 року з’явився і відповідний урядовий законопроект. 29 травня парламентарі його підтримали в першому читанні і віддали 227 голосів за таке:

— ставка 2% єдиного податку для ФОП 3-ї групи скасовується і повертаються довоєнні 5%;

— скасовується можливість для ФОПів 1-ї та 2-ї групи не сплачувати єдиний податок;

— поновлюються документальні перевірки бізнесу;

— мораторій на штрафи за порушення податкового законодавства скасовується. Це стосується і санкцій за порушення порядку використання РРО/ПРРО.

Чому за це проголосували

Адже війна ще не закінчилася. В уряді кажуть, що цього вимагає МВФ.

"Метою прийняття проекту Закону України є виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 року", — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

В Мінфіні закликають підприємців не панікувати, мовляв, нічого страшного не станеться.

"Законопроект не передбачає підвищення податків і не вводить нові ставки податків. Норми направлено насамперед, на повернення податкового законодавства до довоєнного стану", — зазначав міністр фінансів Сергій Марченко.

Але ж дивна виходить ситуація: податки довоєнні, а життя — воєнне.

Хіба так може бути?

Думки експертів з цього приводу розділилися.

"Хтось вже бачить кінець війни і намагається повернути економіку до довоєнного стану. Та навіть якщо війна закінчиться завтра, економіка не відновиться. І за рік не відновиться, і за два. Це взагалі не дружня державна позиція щодо внутрішнього бізнесу. І у мене як у виробника послуг і продуктів з написом "зроблено в Україні" виникає запитання: то в чиїх інтересах приймається цей закон? Точно не в моїх. Точно не в інтересах національного бізнесу", — пояснює "Телеграфу" голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь.

"Практично всі суб’єкти господарювання в Україні перебувають у важких умовах низької купівельної спроможності, коли мільйони українців виїхали за кордон і зменшили внутрішній ринок споживання. Скасування пільг, введених у зв’язку з воєнним станом, може бути тільки після завершення воєнного стану. Більше того, на мою думку, ще рік після закінчення воєнного стану український бізнес має користуватися цими пільгами, тому що після перемоги миттєво не відбудеться відновлення економіки", — додає "Телеграфу" голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Дійсно, згідно з дослідженням Європейського банку реконструкції та розвитку, під час великої війни 37% суб’єктів малого та середнього бізнесу України скоротили обсяги діяльності, дохід зменшився у середньому на 43%, а кількість робочих місць — на 22%.

Втім, навіть попри такі показники, заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса впевнений, що повернути податкову політику, яка була до великої війни, просто необхідно.

"Це варто було робити ще раніше. Саме введення пільг було помилкою, тим паче під час війни, коли держава конче потребує грошей. Люди, які платили 5%, зараз платять 2%. Це смішний рівень, такого нема ніде в світі. Тому повернення 5% буде майже невідчутним", — коментує "Телеграфу" фінансист.

Крім того, на податок у 2% від обороту "підсіли" і досить помітні підприємства, адже 20% ПДВ та 18% податку на прибуток дозволили не платити компаніям з оборотом до 10 млрд гривень.

"А коли величезні потужні рітейли стали переходити на сплату фіксованого податку, ну це ж маячня", — коментує "Телеграфу" член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

То в чому ж полягає золота середина?

Що хоче МВФ

Перш за все треба зазначити, що в Меморандумі з МВФ від 8 грудня 2022 року, дійсно, прописані зобов’язання щодо скасування податкових пільг. Чому уряд на це пішов?

За словами експертів, в умовах, коли дефіцит бюджету покривається за рахунок донорів, українська держава і сама повинна демонструвати зусилля з наповнення бюджету. Щоб допомога залишилася.

"Дефіцит бюджету — 1,6 трлн грн, які ми на сьогодні запозичуємо у наших партнерів. Тому уряд змушений шукати варіанти хоч якимось чином збільшити надходження коштів до бюджету. Йде дискусія, треба повертати старі податки чи не треба. А соціальні видатки треба продовжувати платити? А 100 тисяч воїнам на "нулі"? З яких коштів? Звідки вони візьмуться?" — каже Олег Пендзин.

Наприклад, скасування податку у 2%, за прогнозами уряду, принесе в державну скарбницю додатково 8 млрд гривень до кінця року. Але ж це не ті гроші, які зроблять фінансову погоду.

"Навіть ті 8 мільярдів додаткових надходжень до бюджету, які принесе законопроект, це ніщо порівняно з обсягами бюджету, а погіршення умов ведення бізнесу буде суттєвим", — попереджає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський, коментуючи питання "Телеграфу".

Як можуть погіршитися справи у бізнесу?

Малий бізнес. Йому експерти прогнозують тінізацію.

"Фіскалізація безумовно заганяє в тінь. У мікробізнесу є два варіанти: або працювати легально як ФОПи, або ж працювати в повній тіні і сплачувати за "дах" силовикам. І сплачувати навіть менше, аніж податок на 2-й групі. І зараз ця альтернатива стане актуальною. Тіньовиків не перевіряють, бо про них податкова нічого не знає, а легальних перевіряють. Таким чином вартість ведення легального бізнесу стає вищою, що заганятиме дрібний бізнес в тінь", — стверджує Дубровський.

"Малий бізнес під час війни не може бути донором бюджету. Малий бізнес — це передусім сфера послуг, яка залежить від попиту і платоспроможності населення. Та попит скоротився, люди втрачають доходи, плюс мігранти, які вже не створюють попит. Тому функція малого бізнесу зараз — самозайнятість і виживання, щоб просто не брати кошти з держави", — додає "Телеграфу" економіст аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ.

Крім того, повернення перевірок бізнесу в тому вигляді, в якому це пропонується законопроектом №8401, створює благодатне поле для корупції. Планується, що перевірки будуть проводитися "за наявності безпечного доступу, допуску до приміщень, документів". Бо війна ж. А якщо перевірка вже почалася, однак проводити її стало раптом небезпечно, то вона може бути зупинена на розсуд керівника контролюючого органу. Але що таке "безпечно", а що "небезпечно" — законопроект на ці питання не відповідає. А коли правової визначеності нема, то де гарантія, що "безпечна" перевірка при "правильній" мотивації ревізора, раптом не перетвориться на "небезпечну" і не буде зупинена?

Середній бізнес. Тут суттєвої загрози тінізації експерти не вбачають, та є інші ризики.

"Навряд чи тут буде якась тінізація, але прийняття законопроекту може стати додатковим аргументом для того, щоб зробити релокацію кудись у Польщу, або ж взагалі полишити бізнес", — підкреслює Володимир Дубровський.

"Той, хто хотів зайнятись підприємництвом, відмовиться від цього, а можливо, хтось закриє своє підприємство, мігрує за кордон", — погоджується Олексій Кущ.

Та зважаючи на всі чинники ризику, куди дітися? МВФ же вимагає. Чи насправді не так все критично?

"Посилання на вимоги МВФ взагалі недоречне. МВФ не є суттєвим донором українського бюджету. Це не та ситуація, що була в 14-15 роках, коли МВФ був головним кредитором України. Тоді вимоги МВФ ми дійсно мусили виконувати. Зараз же близько 30 млрд доларів ми щороку отримуємо від західних партнерів: США, ЄС, Канади, Японії. І частина МВФ займає не критичну частку. Торік з 30 мільярдів, частка кредитів МВФ була близько 5 мільярдів", — пояснює Олексій Кущ.

За словами експерта, в дійсності МВФ цікавлять зовсім інші речі.

"Боротьба з корупцією, продовження інституційних реформ, а не закручування гайок для малого бізнесу. Це вже стало загальним місцем у риториці депутатів і чиновників: коли робиться щось важке для економіки, то кажуть, що це вимога МВФ", — резюмував Кущ.