Загроза наступу Росії і відставка Разумкова: яким буде жовтень для України

Читать на русском
Автор
267
Відставка Разумкова і загострення на Донбасі Новина оновлена 01 жовтня 2021, 13:41
Відставка Разумкова і загострення на Донбасі

У жовтні варто чекати відставки Разумкова і загострення на Донбасі, прогнозують експерти

У четвер, 30 вересня, стало відомо, що у Верховній Раді розпочато процес відкликання Дмитра Разумкова з поста спікера парламенту.

Нагадаємо, конфлікт між головою Верховної Ради Дмитром Разумковим і партією "Слуга народу" загострився у зв’язку з його реакцією на законопроект про олігархів, який спікер направив до Венеціанської комісії.

Це ж питання стало каменем спотикання і в стосунках між президентом України Володимиром Зеленським та спікером Ради. Вони припинили спілкування, стверджує джерело "Телеграфа" в партії "Слуга народу".

Основні події навколо (не) зняття Разумкова будуть розвиватися вже зовсім скоро. Про те, чого чекати від другого місяця осені у внутрішньополітичному і зовнішньополітичному сенсі, "Телеграфу" розповіли експерти.

Експерт Українського інституту політики Данило Богатирьов вважає, що в жовтні політичне життя України визначатимуть три основні тренди.

"Перший з них — кадрові перестановки у вищих ешелонах влади. Те, що в Офісі президента хочуть відправити у відставку главу парламенту Дмитра Разумкова - вже не секрет. Але крім нього, портфелі можуть втратити й кілька міністрів, включаючи главу Міноборони", — вважає експерт .

Другим трендом він називає наростаюче протистояння центральної і місцевої влади за те, на кого з них ляже відповідальність за чергове підвищення тарифів на комунальні послуги, яке неминуче.

І хоч президент Зеленський дав 30 вересня слово, що тарифи на тепло і гарячу воду в Україні не підвищаться до весни, слова у нашої влади дуже часто розходяться зі справами.

"Зараз центр прагне перекласти на плечі місцевих бюджетів фінансове навантаження від компенсування різниці між тарифами для споживача і ціною газу на біржі. У місцевих бюджетів таких грошей немає, тому "фронда мерів" найближчим часом може стати реальністю", — прогнозує Данило Богатирьов.

Третій тренд, за його словами, довгостроковий — фіскалізація всього і вся.

"Тобто, підвищення податків, започаткування нових податків, і спроби обкласти податками всіх, хто з якихось причин від них ухиляється. Цей тренд обумовлений необхідністю компенсувати бюджетний дефіцит і бажанням влади, буквально, "вибити" гроші на його покриття у населення", — пояснює експерт.

Політолог Кирило Сазонов міркує так: "Вже очевидно, що чутки про позачергові вибори президента і парламента восени залишаться чутками. Виборів не буде. Так що ніяких серйозних політичних потрясінь чекати не варто. Інтрига лише з відставкою спікера Разумкова. Але не факт, що є голоси за нового спікера (за інформацією "Телеграфа", підвищення пророкують першому віце-спікеру Руслану Стефанчуку — ред.). Так чи інакше, ця боротьба не впливає на ключові процеси — залишиться в рамках ВР".

Але безхмарною осінь не буде, вважає Кирило Сазонов. На його думку, цілком можливе подальше загострення на фронті.

"Київ категорично відмовився грати за сценарієм московського прочитання "мінських угод", президент Зеленський на всіх майданчиках піднімає тему Криму. І Кремль, природно, піде на загострення. Так що внутрішньоукраїнська політика не обіцяє ніяких потрясінь. А від зовнішньої можна чекати найгірших новин", — говорить політолог.

Директор Інституту світової політики, політичний експерт Євген Магда найважливішим викликом, який існує постійно, вважає агресивні дії з боку Росії.

"І оскільки в жовтні — день народження Путіна (7 жовтня президенту РФ виповниться 69 років — прим. ред.), а Росія дуже любить "підносити" своєрідні "подарунки", потрібно готуватися до нових викликів. І розуміти, що вони будуть постійними, — попереджає експерт. — Наприклад, нещодавня угода між Росією і Угорщиною про поставки газу в обхід української території - далеко не кінець енергетичного тиску на нас з боку РФ".

Прогнозує Євген Магда також продовження росіянами бойових дій на Донбасі, з їх можливим загостренням.

"Проглядається бажання російської влади уникати будь-яких контактів з Україною, не давати шансів на врегулювання конфлікту. А тому я дуже скептично оцінюю можливість проведення саміту "нормандської четвірки" найближчим часом", — говорить експерт.

Ще одним не менш очевидним викликом, який перетече в жовтень, Євген Магда вважає чергові агресивні заяви з боку самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.

"Україні слід на них стримано реагувати, — зазначає експерт. — Зміцнюватися у військово-політичній сфері. І, нарешті, визначитися з тим, чи будемо ми вводити секторальні санкції проти Білорусі. Або наша влада вважає нормальним торгувати з державою, яку на політичному рівні вже можна називати співучасником агресії проти України?"

Євген Магда також нагадує, що в першій декаді жовтня пройде саміт Україна-ЄС.

"Для нашої країни він — своєрідне випробування, — вважає експерт. — У ЄС накопичилося багато питань щодо здійснення реформ і боротьби з корупцією в Україні. І нашій владі, дипломатам, доведеться спробувати на ці питання дати ефективну і зрозумілу відповідь".

Раніше "Телеграф" повідомляв про те, що зміниться в Україні з 1 жовтня 2021 року.