Три сценарії війни та капут рейтингу Зеленського - прогноз для України на 2022 рік

Читать на русском
Автор
2199
Україні пророкують непростий рік Новина оновлена 23 грудня 2021, 18:24
Україні пророкують непростий рік

Наступний рік має піднести Україні випробування буквально у всіх ключових сферах, але є надія на позитивні зрушення в економіці

Україна виходить із 2021 року з масою проблем, які так чи інакше впливатимуть на ситуацію 2022-го. Російсько-українська війна не просто триває, а й набуває нових рис, враховуючи стягування країною-агресором військ до наших кордонів.

Внутрішньополітична ситуація далека від стабільності, економіка, м’яко кажучи, не дає підстав для оптимізму.

Про те, що рік прийдешній готує Україні на внутрішній та зовнішній арені, "Телеграф" розбирався з експертами.

Дипломатичний фронт: сценарії та потрібні кроки

2022 рік для зовнішньої політики України буде досить складним. Так вважає директор Інституту світової політики, політичний експерт Євген Магда.

"Навряд чи ми зможемо досягти радикальних успіхів. Зокрема, завершити війну з Росією на прийнятних для себе умовах, стати членами ЄС або НАТО, – каже він. – Також є сумніви, що Україна може зробити істотний прорив у питаннях покращення своїх позицій на зовнішніх". Росія ж намагатиметься не допустити вступу України до НАТО, а також боротиметься проти його розширення та розширення ЄС".

І хоча питання європейської та євроатлантичної інтеграції не стоять на порядку денному найближчого майбутнього України в контексті тут і зараз, але вони є стратегічно важливими для нашої країни, наголошує експерт.

Враховуючи ситуацію, Євген Магда вважає за необхідне зосередитися на тактиці малих справ, пов’язаних із побудовою відносин, насамперед, із нашими сусідами. У тому числі у рамках "Вишеградської четвірки" (Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина), з асоційованим тріо, куди окрім України входять Грузія та Молдова.

"Відповідним має бути реагування на те, що відбувається в Білорусі. І, звісно, українська влада зобов’язана чітко формувати ставлення до дій РФ, – зазначає експерт. – Слід шукати можливості посилення своїх позицій за кордоном. І демонструвати, що Україна є активним суб’єктом зовнішньої політики. Це непростий виклик. Він вимагає консолідації на національних інтересах усередині суспільства. Але цей виклик під силу Україні".

На думку політичного експерта, дипломата Вадима Трюхана, 2022 рік – найменше піддається прогнозуванню за весь період після відновлення незалежності України.

Він вважає можливими принаймні три сценарії.

Перший — збереження стану "ні війни, ні миру" з Росією.

"Протягом року час від часу виникатимуть осередки напруги за прикладом весняного та осіннього кейсів, пов’язаних з накопиченням російських військ на кордонах з Україною. Можливі навіть локальні загострення бойових дій на лінії зіткнення із застосуванням заборонених мінськими домовленостями артилерійських систем. Імовірність такого сценарію 50%", – зазначає Вадим Трюхан.

Другий сценарій можна умовно назвати "дипломатичним проривом".

Під тиском внутрішніх проблем, а також зовнішнього впливу Путін піде на домовленості щодо ОРДЛО. Україна отримає контроль над українсько-російським кордоном. Імовірність цього сценарію – не більше 15-20%, – вважає експерт. – Проте вона існує".

Третій сценарій – повномасштабна війна із застосуванням всього наявного у росіян ракетного потенціалу та повітряно-космічних сил.

"Незважаючи на фантастичність, цей сценарій теж може бути реалізований путінською Росією, — запевняє Вадим Трюхан. — Адже не дарма протягом практично всього цього року неформальні "інформаційні війська" Росії в особі всяких скабеєвих-соловйових, а також жириновських-багдасарових, разом з офіційними представниками Кремля, не покладаючи рук, ліпили в режимі нон-стоп 24/7 для росіян, готових проковтнути все, що говорить телевізор, образ нацистської України. Всі все чудово знають на прикладі концтабору "Ізоляція" в Донецьку, розбомбленого Алеппо в Сирії і тому виключати цього варіанта, який може бути запущений після спеціально придуманого для цього casus belli (привід для війни), не можна, поки кремлівським бандитським угрупуванням керує військовий злочинець Володимир Путін".

На думку дипломата, щодо відносин України з ЄС, НАТО та іншими нашими партнерами, наступний рік буде досить продуктивним. Хоча й не проривним.

"Ні перспективи членства в ЄС, ні ПДЧ від НАТО ми не отримаємо. Проте розпочаті програми з реформування та вдосконалення оснащення всім необхідним за допомогою Заходу набиратимуть обертів. Більше того, кількість партнерів, які непублічно підтримуватимуть Україну новітніми зразками військової техніки та боєприпасів, зростатимуть", – прогнозує Вадим Трюхан.

Він вважає, що очікуються знакові візити Володимира Зеленського до Азії, швидше за все, до Китаю і, можливо, Індії.

"Потрібно реалізовувати озвучені ще на початку 2021 року плани щодо так званого Азіатського турне. Адже там інвестиції та ринки збуту", — зазначає експерт.

Внутрішня арена: протистояння та ризики

За словами експерта ГО "Бюро аналізу політики" Віктора Бобиренка, основний ризик для України був і залишається ризик війни.

"Є прогнози, що ескалація можлива у січні-лютому, коли будуть максимальні морози та мінімальні запаси вугілля та газу. І це може використати Путін, розхитуючи ситуацію всередині України. Не виключено, що шляхом організації диверсій. У якихось містах, наприклад ", вибухає ТЕЦ або з інших причин припиняє подавати тепло. Хвилювання, паніка, хаос. І — російська "рука допомоги". Особливі ризики для міст у регіонах, розташованих поруч із Росією — Донецька, Харківська, Сумська області і так далі", — вважає Віктор. Бобиренко. — Не виключена весняна ескалація. Коли трава зазеленіє, земля підсохне — більше можливостей для наступу. Травень, наприклад".

До кризи в Україні, на думку експерта, може призвести і "деолігархізація" у трактуванні Зеленського.

"У відповідь на наміри Зеленського приборкати Ахметова, Порошенка і кого він там ще хоче назвати олігархами, президент може отримати "відповідь" у форматі масових заворушень, — попереджає аналітик. — Але найімовірніший ризик — спроба Зеленського провести дострокові вибори. Згідно з Меморандумом з МВФ від нас вимагають перейти на ринкове тарифоутворення.

Ціна 8 грн за 1 куб газу для домогосподарств діє до травня. Стрибок цін у 2-3 рази населення і не потягне, і не вибачить Зеленському. І якщо його рейтинг, незважаючи на низку скандалів (вагнергейт, офшори, корупційні скандали, провал вакцинації, провал підготовки опалювального сезону, зростання тарифів) коливається в районі 22-23% (при стабільному електораті 15-17%), то стрибок тарифів – це буде капут рейтингу. І цей самий капут прийде вже наприкінці 2022-го, коли людям принесуть платіжки".

Тому, пояснює Віктор Бобиренко, Зеленський може піти на випередження, намагаючись провести і президентські, і парламентські вибори достроково – у 2022 році.

"Причому спершу запустити президентські, бо він точно їх виграє (хоч і зі значно гіршим результатом, ніж 2019-го). А потім – парламентські. Зберігши мажоритарку (аргументуючи тим, що вибори позачергові). Так, монобільшості вже не буде". Але є варіант створити контрольовану про-Зеленську коаліцію, добравши "тушками" за рахунок тих же мажоритарників. І це може стати одним із викликів нового року. Бо якщо Зеленський так спробує зіграти, він може отримати новий Майдан", — вважає аналітик.

Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов упевнений, що внутрішня політика багато в чому визначатиметься міжнародним порядком.

"Ультиматуми з боку Кремля та його діалог із США та НАТО, ймовірно, призведуть до необхідності для України піти на якісь компроміси у відносинах з ОРДЛО та Російською Федерацією. Звичайно, це загострить внутрішньополітичні дебати і навіть може стати причиною протестних акцій та парламентської кризи", – вважає експерт.

Він звертає увагу, що за підсумками 2021 року президент Зеленський зберігає лідерські позиції щодо підтримки населення порівняно з будь-якими іншими політиками.

"Примітно, що його рейтинг у грудні 2021 року залишається на тому ж рівні (25-27%), що і на початку 2021-го. У гіпотетичному другому турі президентських виборів Зеленський також перемагає будь-якого з конкурентів. Президент так само утримує контроль за більшістю в парламенті – як формальною, так і реальною, і домагається голосувань практично за всі свої ініціативи. Така підтримка дає йому можливість продовжувати кампанію з обмеження впливу олігархів, але водночас можна прогнозувати інформаційні відповіді з їхнього боку”, – каже Ігор Попов.

Він вважає, що якщо не з’являться "чорні лебеді" (несподівані, непередбачувані фактори), то це протистояння триватиме в конституційних рамках і не призведе до кардинальних політичних потрясінь.

"Проведення дострокових загальнонаціональних виборів, зміна уряду або поява нової суперпопулярної політичної сили – наступного року малоймовірні. Пріоритетами політичного порядку денного стануть підтримання енергетичного балансу, відносини з РФ, щонайменше – боротьба з ковідом та обговорення поточних скандальних новин", – резюмує Попов.

Економічний розклад: виклики та надії

Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що основні економічні ризики у 2022 році перекочують із 2021-го.

На його думку, головні виклики – це:

- подальше падіння економіки, викликане діяльністю парламенту та уряду щодо збільшення податкового та регуляторного навантаження на бізнес;

- енергетична криза, пов’язана як із загальносвітовими тенденціями щодо зростання цін на енергоносії, так і з зусиллями української влади, дивним чином спрямованими на зниження видобутку вугілля та газу та зменшення виробництва електроенергії;

- продовольча криза, зумовлена зростанням цін на продукти харчування на зовнішніх ринках та повною відсутністю реакції з боку парламенту та уряду на збільшення експорту продовольчої сировини з України (з одночасним збільшенням податкового навантаження на сільгоспвиробника всередині країни);

- зростання трудової міграції з України, пов’язаної насамперед із низькою зарплатою та зменшенням кількості робочих місць, що спровоковано неадекватними, на думку Юрія Гаврилечка, коронакризовими обмеженнями з боку уряду;

- банкрутство місцевих бюджетів — через перекладання на місцеву владу відповідальності за виконання загальнодержавних функцій у галузі освіти, охорони здоров’я, ЖКГ.

Свій топ економічних викликів-2022 представив і аналітик "Центру розумних рішень" В’ячеслав Черкашин:

- уповільнення відновлення економіки, що посилюється креном посилення фіскальної та податкової політик (Закон 466 та 1914 (проекти 1210 та 5600), бюджетна декларація на 2022–2024 рр., бюджет-2022);

- розкрутка інфляційної спіралі, що стимулюється як зовнішніми факторами (ціни на енергоносії), так і внутрішніми причинами (негативні очікування, зростання тарифів);

- слабка державна економічна політика, не здатна пом’якшити перераховані вище та інші ризики, і атрофія державних інститутів.

"Небагато позитивних починань (інвестняні, спеціальне декларування/податкова амністія, велика приватизація, створення Бюро економічної безпеки) поки не стали історіями успіху або драйверами розвитку, – підкреслює В’ячеслав Черкашин. – А зміна вивісок та персоналій стала глибинним змістом та наповненням діяльності виконавчої гілки. За трохи більше двох років (із серпня 2019 року) у нас четвертий профільний міністр (Мілованов, Петрашко, Любченко, Свириденко). Посада міністра економіки стала майже містично зловісною, яка обіцяє кінець кар’єри будь-якого чиновника".

Аналітик наголошує, що в Україні – одна з найболючіших та найслабших економік Європи.

"Але таке багато в чому відчайдушне становище несе й можливості, – вважає В’ячеслав Черкашин. – Ми ще можемо зробити кардинальний розворот і відмовитися від політики обмеження економічних свобод та наростаючого втручання держави в економіку. Рецепт одужання: радикальна податкова реформа (перехід на помірно низькі ставки податків) (при максимально широкій базі), мінімізація регуляцій та демонополізація. Але запит на подібні ідеологію та політику відсутня. Царство слів замість справ”.

Чи є позитив?

Фінансового експерта, економіста Олексія Куща ми попросили зосередитися саме на позитивних економічних моментах, на сподіваннях 2022 року для України.

"Певний сировинний фарт супроводжуватиме Україну і в новому році. Не такий, як у 2021-му, але – буде. У поточному році сировинний український експорт стрімко зростав на тлі стабільних цін на сировинний імпорт. За винятком осені. У 2022-му співвідношення експортно-імпортних цін буде не таке благополучне, проте ціни на сировину, яку ми традиційно експортуємо (зерно, кукурудза, соняшникова олія, залізна руда та метал) будуть досить високими, основна причина – глобальна світова інфляція долара. Якщо дешевий долар, то дорога сировина. І ми маємо шанс продавати свою сировину за досить дорогими цінами", – пояснює Олексій Кущ.

За його словами, те, що НБУ підвищує відсоткову ставку, діючи на користь фінансових спекулянтів, звичайно, знижує можливості нашого економічного зростання. Але при цьому залишає цих фінансових спекулянтів у нашому внутрішньому ринку капіталу. Тобто вони продовжуватимуть вкладати гроші в ОВДП – облігації внутрішньої державної позики. Відповідно, гривня якщо і девальвуватиме, то не так сильно, як могла б.

"З позитиву також те, що світова економіка і наша, швидше за все, виходитимуть із пандемічної кризи. Ряд галузей, включаючи сектор послуг, поступово реанімуватимуться, – продовжує експерт. – Є надія, що Федеральна резервна система США у 2022 році не стане підвищувати свою базову відсоткову ставку і починати програму монетарного посилення. Відповідно, ринки країн, що розвиваються, включаючи Україну, почуватимуться не так погано, ніж якби процентні ставки в Штатах почали своє зростання. Щодо енергетичних ризиків — думаю, тих запасів, які у нас є з погляду енергетичного балансу, швидше за все, вистачить до березня. А там і літо прийде. Тобто всі сюрпризи відкладаються на наступний опалювальний сезон".

Голова руху #SaveФОП та Спілки захисту підприємництва Сергій Доротич спеціально для "Телеграфа" спрогнозував, що чекає на український бізнес у 2022 році.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг дав тривожний прогноз для України, коментуючи спроби Росії розподілити сфери впливу.