Кулуари саміту НАТО: чому Україну не запросили в Альянс і яка в цьому роль Байдена

Саміт НАТО не став для України проривним, але й провальним його назвати ніяк не можна

Саміт НАТО у Вільнюсі, який проходив 11-12 липня, мав всі можливості стати дійсно історичним: і для самого Альянсу, і для України. Але, на жаль, узгоджена раніше формула запрошення до вступу, яка була більш вигідна нашій державі, була переписана вже під час саміту. Політичний оглядач "Телеграфу" Юлія Забєліна провела у Вільнюсі два дні і сьогодні розповість, що передувало зміні формулювань, яку роль в цьому процесі відігравали Сполучені Штати, а також чому саміт все ж не можна назвати провальним.

Щось пішло не так практично одразу

Ще до початку саміту у Вільнюсі офіційний Київ озвучив одне гучне рішення щодо України: міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в твіттері написав, що союзники по НАТО досягли консенсусу про відміну ПДЧ (плану дій щодо членства) на шляху України до Альянсу. Пізніше цю інформацію озвучив і президент Литви Гітанас Науседа, зазначивши, що це значно спростить шлях для України.

Однак, як пізніше розповідали джерела "Телеграфу", це мало бути презентовано на саміті, як одна з перемог для України. Сама заява про ПДЧ, яка прозвучала до саміту, не була узгоджена з усіма учасниками.

Та українська влада ще задовго до події неодноразово заявляла, що саме хоче отримати від саміту — офіційне запрошення України до Альянсу і чіткий графік членства. Це мало б стати політичним рішенням, оскільки б не означало ні застосування 5-ї статті НАТО, ні автоматичного вступу України в Альянс, а дійсно показало б, що двері для України відкриті не лише на словах. Про те, що Україна не може вступити до Альянсу під час війни, українські можновладці озвучували публічно й раніше.

Але в перший день саміту стало зрозуміло, що у підсумковому комюніке не буде бажаного для України формулювання. За інформацією джерел "Телеграфу" в українській владі та серед західних дипломатів, головні противники цього були США та Німеччина.

Штати — головний партнер України, але…

Саме Штати наполягли на тому, щоб формулювання звучало як "запрошення Україні приєднатись до НАТО, коли союзники погодяться і будуть досягнуті умови", а Німеччина запропонувала запровадити механізм Річної національної програми (РНП), який має контролювати хід виконання цих самих умов за допомогою міністрів закордонних справ країн НАТО. І це при тому, що ще в понеділок вранці був попередньо напрацьований текст, який влаштовував Україну.

"Це безпосередньо позиція Байдена (не запрошувати Україну до НАТО, — Ред.). Навіть не Штатів, або окремих представників. По-перше, він не хоче ставати людиною, за президентства якої відбудеться третя світова або ядерна війна. По-друге, у Штатів є бажання використовувати вступ України до НАТО в якості розмінної монети на майбутніх перемовинах Києва та Москви", — розповіло схожу інформацію одразу декілька джерел видання.

Твіт розбрату

Хоча про важливість реформ, перш за все, в сфері оборони, судової влади, і антикорупції також говорять, але варто зазначити, що це лише другорядні причини відмови. Що важливо, вперше за довгий час фінальне комюніке саміту не було підготовлено до самого засідання, а переписувалось фактично у вівторок. Багато в чому це сталось через обурену реакцію українського президента на інформацію про комюніке, яке не підходило Україні.

Шляхом до Вільнюсу президент з командою експромтом придумали твіт, який потім здійняв багато галасу.

"Зараз по дорозі до Вільнюса ми отримали сигнали, що певні формулювання обговорюються без України, я хотів би наголосити, що це формулювання стосується запрошення стати членом НАТО, а не членства України. Це беспрецедентно і абсурдно, коли не встановлюються часові рамки ні для запрошення, ні для членства України",- гнівно написав Володимир Зеленський.

Як переповідали джерела "Телеграфу", Байден дуже емоційно відреагував на цю заяву українського президента.

"Під час засідання з лідерами країн-членів НАТО він тиснув на партнерів і емоційно висловлювався щодо Зеленського. І навіть ті країни, які були за Україну, а це і Британія, і країни Балтії, Польща, почали "зливатись". Байден, наприклад, наголошував щодо загроз на східному фланзі, казав про загрози з боку Білорусі, і чи хочуть країни отримати певні види озброєнь. Тому навіть найбільш сміливі, спасували перед натиском Штатів", — передає співрозмовник видання.

Чому Байден проти запрошення України

А ввечері через напругу, яка виникла, Байден єдиний не прийняв участь у вечері, організованій президентом Литви, і у якій взяли участь абсолютно всі лідери країн членів НАТО, а також Володимир Зеленський.

Офіційно лідери країн також неохоче коментували рішення саміту і уникали відповідей на питання. Наприклад, президент Чехії Петр Павел на питання журналістки "Телеграфу" відповів без конкретики, а канцлер Німеччини взагалі зробив вигляд, що не почув питання щодо запрошення України.

Не під запис литовські дипломати у розмові з журналістом "Телеграфу" говорили, що за президентства Байдена позиція щодо членства в НАТО не зміниться.

"Штати не хочуть Україну в НАТО не лише через позицію Байдена, а й через те, що ніхто не хоче бачити Україну в Альянсі під час війни, яка незрозуміло коли завершиться. Це буде кидати тінь на спроможність НАТО, як структури, адже Альянс тоді по суті братиме участь у війні. Фактично, тоді Штати воюватимуть з рф, а не Україна", — зазначив дипломат в розмові з нашим виданням.

Безпекові умови для України

Однією з чутливих тем після оголошення комюніке саміту, стали умови, які має виконати Україна, щоб отримати бажане запрошення. Частина партнерів, в тому числі, американців, знову заявило про необхідність реформ.

"Навіть самі українці скажуть вам, що їм потрібно проводити подальші реформи. Вони досягли значного прогресу в різних демократичних реформах і реформах сектору безпеки, але їм доведеться продовжувати працювати в цьому напрямку", — заявила посол США в НАТО Джуліанна Сміт.

Українській владній верхівці також важливо було зрозуміти, що саме мається на увазі під цими словами. Адже якщо мова про різні реформи, тоді це стане черговим механізмом затягування членства України в НАТО. Під це визначення щороку можна додавати все нові вимоги.

Не під запис один з чиновників Адміністрації Байдена розповів "Телеграфу", що ситуація буде залежати "виключно від ситуації на фронті" тобто мова йде фактично про безпекові умови. І повноцінне запрошення України до НАТО на наступному саміті у Вашингтоні також залежатиме від цього.

Пізніше вже президент Зеленський постійно повторював фразу "безпекові умови".

"Я вважаю, що ми будемо в НАТО, як тільки безпекова ситуація буде стабілізована. Якщо простою мовою — коли закінчиться війна, Україну точно запросять в НАТО. Я жодної іншої думки не чув. Нам важливо було, щоб у підсумковій декларації звучало "security conditions" (безпекові гарантії), але було просто "гарантії". Але ми розуміємо, що ми говоримо саме про безпеку",- прокоментував президент на прес конференції.

Очевидно, таким чином команда президента вирішила публічно відстоювати саме таке трактування комюніке і нав’язувати свою повістку західним партнерам. Загалом, на другий день саміту президент вирішив трохи знизити напругу і заявив, що рішення саміту хороше, але якщо б було запрошення, то було б ще краще. Тон його подальших меседжів був виключно позитивним: про те, що Україна все рівно налаштована на членство, хоча він і шкодує, що саміт втратив можливість стати історичним.

Так провал чи ні?

Та називати саміт виключно провальним точно не вийде, тому що Україна отримала у Вільнюсі декілька важливих напрацювань.

Перше – це нова багаторічна програма підтримки для України, яка зробить можливим перехід з радянських до натовських стандартів підготовки та доктрин.

Другий елемент — це утворення нової Ради Україна-НАТО, перше засідання якої відбулось вже у вівторок на саміті. І третє — це озвучення декларації щодо безпекових гарантій для України від країн G7.

Хоча над членством України в НАТО нашій державі знову доведеться попрацювати, і довести західним партнерам, перш за все Штатам, що Україна готова отримати офіційне запрошення до Альянсу вже під час наступного саміту у Вашингтоні наступного року. Нині ж Україна отримає нову партію західного озброєння, яке допоможе відвойовувати наші території вже в ході нинішнього контрнаступу.