Смертельний інцидент з поліцією в Дніпрі: чи мав коп право стріляти і що робити, щоб такі випадки не повторювались
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 6423
Чому поліцейські пішли на крайні міри і що треба робити, щоб подібні інциденти не повторювались
Резонансна справа про вбивство поліцейським порушника ПДР у Дніпрі обростає новими подробицями щогодини. Відеозапис, на якому зафіксовано момент бійки між водієм "Ягуару" та двома патрульними, викликав неабиякий резонанс у суспільстві. У соцмережах більшість дописувачів встала на сторону правоохоронців, зазначаючи, що якби аналогічна ситуація трапилась у США чи Європі, нападника ліквідували б вже після першої спроби чинити опір поліції.
Водночас, правоохоронця, що стріляв у порушника, вже затримали. Якщо його провина буде доведена, йому загрожує від 7 до 15 років в'язниці за статтями "умисне вбивство" та "перевищення службових повноважень". Також від роботи відсторонено керівників патрульної поліції Дніпропетровщини та керівників управління внутрішньої безпеки Нацполіції.
"Телеграф" з'ясовував, чи могли правоохоронці запобігти трагедії, і чому їм це не вдалося.
Заплутана історія
Станом на вечір 30 серпня трагедія у Дніпрі набула максимального розголосу. Так, судячи з відео, знятих камерами спостереження та нагрудними камерами поліцейських, під час порушення правил дорожнього руху за кермом "Ягуару" перебував чоловік, проте під час затримання на водійському сидінні вже була жінка.
Також камери зафіксували агресивний спротив порушників затриманню та напад на правоохоронців, в результаті чого жінка-патрульна отримала травми голови. У відповідь її напарник відкрив вогонь на ураження.
В ході проведення експертизи у крові загиблого виявили алкоголь на рівні 2,48 проміле, а у сечі — на рівні 2,78 проміле, що дорівнює приблизно одній випитій пляшці горілки. Про це, посилаючись на власні джерела в правоохоронних органах, повідомляє РБК-Україна.
У підсумку вимальовується наступна "картина": перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, водій елітної автівки порушив правила ПДР, після чого намагався уникнути відповідальності, пересівши на сусіднє сидіння. Проігнорувавши прохання поліцейських вийти з авто і стикнувшись з примусом до цього, порушник та його супутниця напали на правоохоронців, в результаті чого чоловік був вбитий.
На перший погляд, завершення цієї історії є хоча й трагічним, проте цілком закономірним. Проте, при детальному розборі подій все стає менш очевидним. По-перше, запитання викликає радикальність засобів, обраних для вгамування агресивних порушників. Як вважає ексдепутат ВРУ Ігор Мосійчук, поліцейський діяв непрофесійно і не використав усі можливі спецзасоби для затримання, перш ніж вдатися до крайніх заходів. Судячи з відеозаписів, не впоравшись з водієм власними силами, патрульний застосував до нього газовий балончик. Наступним кроком став пістолет. Ба більше, за словами екс-депутата Мосійчука, постріли були здійснені без попередження.
"Поліцейський опинився на землі, після чого дістав цю табельну зброю і тричі, я наголошую, тричі, без попереджувального пострілу вистрілив у спину потерпілому, який загинув на місці. (…) Поведінка поліцейських, які перебували на місці, абсолютно не відповідала інструкціям та їхнім обов’язкам", — зазначив Мосійчук, посилаючись на інформацію, отриману від джерел у Генеральній прокуратурі та керівництві Національної поліції України.
При цьому, варто зазначити, що згідно ст. 46 ЗУ "Про поліцію" є низка випадків, коли застосування вогнепальної зброї без попередження допускається, каже юрист Олексій Черняк.
"Це дозволено, якщо порушник намагається наблизитись до озброєного поліцейського або вихопити у нього зброю, чинить збройний опір або тікає на авто, якщо дії зловмисника несуть пряму загрозу життю правоохоронця або оточуючим. Також без попередження можна стріляти, якщо опір чинить підозрюваний у скоєнні тяжкого злочину. Оцінка складності ситуації, ризиків, що її супроводжують, та доцільності застосування крайніх мір в цей момент лежить на правоохоронцях", – зазначає юрист.
За словами Олексія Черняка, наразі давати точні прогнози щодо наслідків застосування вогнепальної зброї для патрульного складно, адже для цього потрібно детально проаналізувати обставини події, вивчити усі наявні записи з камер спостереження, заслухати свідків та зіставити між собою ці факти.
Інструкції є, системності немає
Історія в Дніпрі — далеко не перший випадок, коли поліцейських звинувачують у перевищенні службових повноважень, що призвело до загибелі порушників. Так, справа столичного патрульного Сергія Олійника триває вже понад 7 років. У 2016 році під час трохи не годинної погоні за автомобілем BMW, поліцейські відкрили по автівці вогонь з табельної зброї, внаслідок чого загинув 17-річний Михайло Медвєдєв. Вироку по цій справі досі немає.
Водночас, існують й протилежні кейси, як-то справа судді Тандира. Збивши насмерть нацгвардійця, що ніс службу на КПП при в'їзді до Києва, під час комендантської години, ані суддя, ані його автівка не зазнали жодних ушкоджень, хоча за законами воєнного часу проти порушника цілком могла б бути застосована табельна зброя.
Під час аналізу найгучніших справ за участі правоохоронців, складається враження, що поліцейські в Україні не мають жодних чітких інструкцій з реагування у подібних ситуаціях і діють, виходячи виключно з власних міркувань. Насправді ж, правила поводження зі зброєю чітко прописані законами, каже полковник міліції, екс-начальник управління зв'язків із громадськістю МВС України Володимир Поліщук, але це не означає, що їх дотримання доведено патрульними до автоматизму.
"Чому поліцейські діяли саме так, а не інакше, будуть з'ясовувати слідчі ДБР. Лише вони, спираючись на факти, зможуть дати відповідь, чи могли патрульні не застосовувати вогнепальну зброю, або хоча б стріляти по ногам, а не на ураження. Крім того, обов'язково буде проводитись перевірка, чи мав місце певний інструктаж, чи вони взагалі ознайомлені з правилами поводження зі зброєю", – каже Володимир Поліщук в коментарі "Телеграфу".
Аналізувати дану ситуацію слід не лише на предмет перевищення повноважень з боку поліцейських, а й з точки зору виконання ними їхніх прямих обов'язків, вважає екснардеп Борислав Береза. За словами політика, напад на правоохоронця порушником у стані алкогольного сп'яніння – вагомий привід для застосування жорстких засобів, адже це несе загрозу не лише життю самих патрульних, а й становить небезпеку для всіх оточуючих.
Протоколи для правоохоронців, безумовно, потребують вдосконалення, проте без профілактичної роботи із суспільством для виховання поваги до людей у формі та законів, жодні інструкції не матимуть бажаного результату, впевнений екснардеп.
"Зараз йдеться не лише про поліцію, а й про військових. Ми вже маємо випадки провокацій і нападів на військових з боку блогерів та просто пересічних громадян, приклади непокори законним вимогам правоохоронців. Звісно, людина у формі також може помилятися або навіть свідомо порушувати якісь правила, але відстоювати свої права можна лише в суді, а не нападаючи на озброєних силовиків.
Жіночка в тій автівці явно претендувала на "Оскар", запитуючи у дітей, чи знімають вони її спротив затриманню на відео, і зображувала страждання від дій поліції, але в результаті отримала похорон чоловіка. Хто виграв від цієї трагедії? Навіщо все це було потрібно?", – каже Борислав Береза в коментарі "Телеграфу".
Альтернатива стрільбі на ураження
Попри критичність ситуації, очевидну провокацію і напад з боку порушників, три постріли у спину з великою долею вірогідності можуть бути розцінені судом як перевищення повноважень і стануть приводом для звинувачувального вироку у справі дніпровських патрульних, вважає ексспівробітник СБУ Іван Ступак.
За словами експерта, запобігти трагедії можна було б, екіпірувавши поліцейських додатковими засобами, адже газовий балончик і гумовий кийок можуть бути малоефективними в подібних ситуаціях.
"Патрульні — не термінатори, вони об'єктивно не можуть бути сильнішими за всіх порушників. Балончики не працюють, кийки теж не завжди вдається ефективно використати. Звісно, в заданих умовах, розуміючи, що вдвох тут не впоратися, вони мали б заблокувати автівку порушників і викликати підмогу, але вони обрали єдиний доступний їм, ефективний засіб — вогнепальну зброю. Якби у них були при собі "Тазери", як у поліцейських в США та Європі, все закінчилось би не так трагічно", – каже Іван Ступак в коментарі "Телеграфу".
Про необхідність екіпірування патрульних електрошоковою зброєю розмови в Україні йдуть давно. Ба більше, за часів міністра Арсена Авакова поліцейські тестували "Тазери" — пістолети, що вистрілюють гострими дротиками, проколюючи шкіру зі швидкістю 55 метрів за секунду і пускаючи по дротам у тіло людини електричний струм.
За словами радника голови МВС у 2015-2021 роках, керівника Центру запобігання та протидії корупції Володимира Мартиненка, два роки тому даний вид зброї пройшов сертифікацію в Україні, а на її закупівлю для поліції навіть був оголошений тендер, проте тоді уряд раптом вирішив витратити ці кошти на придбання нагрудних камер для патрульних.
"Це дійсно вкрай необхідна річ для поліцейських. Свого часу керівник Департаменту патрульної поліції Євген Жуков навіть тестував "Тазери" на собі, демонструючи їхню ефективність. Зараз, на жаль, часто стається так, що вогнепальна зброя – останній і ледь не єдиний спосіб правоохоронців зупинити зловмисника в критичний момент. Сподіваюся, ситуація в Дніпрі стане додатковим поштовхом для відновлення впровадження цих засобів", – каже Володимир Мартиненко в коментарі "Телеграфу".
Ще однією з глибинних причин виникнення подібних кейсів за участі правоохоронців є ставлення до них з боку суспільства. Чимало українців досі реагують на дії поліцейських, тримаючи у пам'яті образ силовиків за часів президента Януковича, каже Володимир Мартиненко.
Відчуваючи цю ворожість, правоохоронці можуть або сумніватися у власних діях, побоюючись гострої реакції суспільства, або ж навпаки — діяти надто жорстко, захищаючись від провокацій, подібним тій, що трапилась у Дніпрі.
Для викорінення цих "національних традицій" ексрадник міністра МВС пропонує запровадити відповідальність за образу або приниження поліцейського. За словами Мартиненка, це могло б додати мотивації поліцейським якісно виконувати свої обов'язки.