За крок від Третьої світової? Що потрібно знати про конфлікти, що знову спалахнули по всьому світу

Наприкінці липня-початку серпня небезпечні конфлікти спалахували у світі один за одним

У світі наростає напруга — структура безпеки, яка роками підтримувала нейтралітет, більше не працює і не тільки в Україні. Конфлікти останні кілька тижнів спалахують у різних частинах Азії, на Близькому Сході і кожен із них викликано своїми внутрішніми причинами, але є частиною світової напруженості. Все частіше з’являються новини про ризик початку Третьої світової війни через наростаючу кількість зіткнень та воєн.

Про ризики конфліктів попереджали експерти не раз, називаючи потенційними "гарячими точками" Тайвань та Іран. "Телеграф" зібрав основні обговорювані конфлікти останніх днів.

Тайвань та Китай

Мабуть, так за польотом літака ще не стежили у світі, як за рейсом Ненсі Пелосі до Тайваню 2 серпня. Американська спікерка Палати представників на Тайвані отримала орден, поспілкувалася з політиками та представниками бізнесу та відлетіла назад. Китай відреагував на її візит обуренням, проведенням навчань біля Тайваню та економічними санкціями щодо регіону.

Історія протистояння така, що на материковому Китаї заправляють балом комуністи, тоді як на Тайвані – демократи. У них є свій уряд, армія та конституція. Така ситуація склалася після того, як після громадянської війни на Тайвань перебралися представники уряду, які програли Мао Цзедуну. Все триває з 1949 року, але КНР все ж таки вважає Тайвань провінцією, що відкололася. Зазначимо, що Україна не визнавала Тайвань окремою державою, дотримуючись політики одного Китаю.

Офіційна позиція Китаю щодо візиту Пелосі: "Воз’єднання Китаю — це основна тенденція епохи, і вона необоротна. Всі необхідні заходи будуть вжиті для надійного захисту державного суверенітету та територіальної цілісності Китаю. Це проявляється у спільних бойових навчаннях і тренуваннях у морській акваторії та острови Тайвань, а також у прийнятому континентальною частиною Китаю рішенні про кримінальне покарання щодо твердолобих прихильників "незалежності Тайваню", а також відповідних організацій, пов’язаних із ними". Також Китай наклав санкції на Пелосі.

Китай та В’єтнам

Без активного висвітлення у пресі пройшов спірний момент між Китаєм та В’єтнамом. Маневри військових КНР наприкінці липня біля Парасельських островів (архіпелаг Хоангша) викликали обурення у В’єтнаму, заступник прессекретаря Міністерства закордонних справ Фам Тху Ханг наголосила на вимозі, щоб Китай поважав суверенітет В’єтнаму над територією. На острови претендує не лише В’єтнам та Китай, а й Філіппіни, Малайзія, Тайвань, Бруней.

Косово та Сербія

Конфлікт у Косові також поглиблюється своїм корінням у 40-ті роки минулого століття. У 90-х конфлікт переріс у військові дії та забрав життя тисяч людей. У 2008 році регіон заявив про самостійність, але Сербія не визнала цього. Зазначимо, що Сербія в Європі є відомим і відкритим союзником Росії. Україна, до речі, також не визнавала незалежності Косова, але до Верховної Ради вже подано проєкт із визнання. Активізувався регіон напередодні першого серпня, коли влада Косова вирішила перестати визнавати документи Сербії, а на кордоні з регіоном видавати тимчасові документи. За рішенням було блокування доріг і стрілянина по поліції. З 1 серпня по Сербії було оголошено надзвичайний стан. Наразі ситуація стабілізувалася до 1 вересня – процедуру запровадження заборони на сербські документи відклали на місяць.

Ізраїль та сектор Газа

Вже другу добу станом на 7 серпня в Ізраїлі тривають взаємні обстріли із сектором Газа. Все активізувалося у п’ятницю після вбивства високопоставленого бойовика "Ісламського джихаду". Рух ХАМАС, який контролює сектор Газа, повідомляє про загибель 15 людей. Операція армії оборони Ізраїлю за цілями в Газі може тривати тиждень, заявляється про поразку десятків військових цілей джихадистів. З території сектору Газа по Ізраїлю випустили сотні ракет. В Ізраїлі підписано указ про мобілізацію резервістів. Останній великий конфлікт розгорнувся у регіоні у 2019, але локальні зіткнення спалахують постійно. Попередній конфлікт у 2021 закінчився перемир’ям за посередництва Єгипту. Країна виявила бажання знову допомогти. Сторони конфлікту поки що не підтримали пропозицію. Зараз ЦАХАЛ завдає ударів по тунелях терористичної організації "Ісламський джихад" у секторі Газа.

Азербайджан та Вірменія

У Нагірному Карабаху відновилися військові дії — на 3 серпня повідомляють про загиблих та поранених. Пізніше було заявлено про початок Азербайджаном операції "Відплата". Ситуація протистояння у регіоні налічує багаторічну історію — Азербайджан та Вірменія претендують на одну територію. І тут не обійшлося без росії — останній масовий військовий конфлікт у Нагірному Карабаху був у 2020 році і забрав понад 6,5 тисячі життів. Завершився він перемир’ям за посередництвом Росії, яка ввела в регіон своїх миротворців. Загострення ситуації експерти спостерігають упродовж пів року та пов’язують із війною в Україні.

Експерт з Південного Кавказу Міжнародної кризової групи (International Crisis Group) Олеся Вартанян зазначає, що росія намагається уникнути участі у військових протистояннях крім України, оскільки їй доведеться витрачати ресурси, яких не вистачає. Також у конфлікті є ще один зовнішній учасник – стратегічний партнер Азербайджану – Туреччина. Але остання не зацікавлена у ескалації — з Азербайджану може піти газ та нафта до Європи через Туреччину. Експерт вважає, що у регіоні є ризик повномасштабної війни.

Залишається напруженою ситуація навколо Ірану, ще одного друга росії. Країна має ядерні амбіції у створенні зброї та через це перебуває під міжнародними санкціями. У ситуації з Ізраїлем Іран пригрозив країні відповідальністю і заявив про початок нового глави ізраїле-палестинського протистояння.

"Те, що відбувається в Україні, і навколо Тайваню, і в Нагірному Карабаху, і в Ізраїлі — це один процес. І він називається — руйнація світової системи забезпечення безпеки, яка була створена після Другої світової війни. У результаті ми отримаємо створення нової системи", — вважає експерт аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич. Він зазначає, що світова безпека почала тріщати швами ще з 2014 року.