Зеленський попав на розтяжку: що чекає на Україну та Донбас після переговорів Байдена з Путіним

Читать на русском
Автор
4375
Володимир Зеленський упустив свій шанс, вважають експерти
Володимир Зеленський упустив свій шанс, вважають експерти

Багато деталей переговорів Байдена з Путіним і Зеленським ми не знаємо і, можливо, не дізнаємося ніколи

У четвер, 9 грудня, пізно ввечері (за київським часом) завершилася телефонна розмова між президентами України Володимиром Зеленським і США Джо Байденом.

Під час бесіди Джо Байден ознайомив свого колегу зі змістом своєї онлайн-зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним 7 грудня.

"Телеграф" проаналізував з експертами особливості цих переговорів та їх можливі наслідки.

Як проходили переговори, і які були "тривожні дзвіночки"

Тема російсько-українського конфлікту явно була основною у процесі всіх переговорів цього тижня. Ось тільки шляхи цього врегулювання поки що залишаються загадкою.

Переговори Зеленського та Байдена пройшли на два дні пізніше, ніж аналогічний діалог Вашингтона та Кремля.

І це вже стало "тривожним дзвіночком". Так, Байден пригрозив Путіну санкціями у разі ескалації конфлікту. Але відразу відзначалося, що у США сподіваються на дипломатичний спосіб вирішення конфлікту.

У свою чергу, американська преса повідомляла про можливий тиск Байдена на Зеленського з питань автономії Донбасу.

Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігар Тишкевич у коментарі "Телеграфу" висловив думку, що ця розмова стала провісником "Великої угоди", зокрема по Україні.

До речі, у РФ вже заявили про готовність до участі США у рамках "нормандського формату".

Того самого, в якому, крім РФ, беруть участь Україна, Німеччина та Франція. Того самого, про необхідність поспілкуватися в рамках якого періодично говорять.

Але зібратись так і не можуть. Тоді як останні переговори про "нормандський формат" пройшли ще два роки тому.

Реліз Офісу президента за підсумками переговорів Зеленського з Байденом лише обтічно окреслив, що сторони обговорили можливі формати врегулювання конфлікту на Донбасі.

У Білому домі були конкретніші, підкресливши, що "продовжують підтримувати Нормандський формат та зусилля щодо виконання Мінських угод, включаючи підтримку США цього загального процесу".

Голова ОПУ Андрій Єрмак заявив, що наступного тижня у Зеленського у Брюсселі запланована зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном та новообраним канцлером Німеччини Олафом Шольцем.

Черга Зеленського та скупі релізи

Експерт Українського інституту політики Микола Спірідонов зазначає, що бурхливо обговорюється тема, наскільки неповагою до України є те, що Байден провів переговори з нами в останню чергу.

«Трактувати можна по-різному. Серед артистів завжди на спільних концертах завершення заходу – найкрутіша частина. Тут прихильники Зеленського говоритимуть, що він завершив «концерт» переговорів Байдена з РФ та ЄС щодо питань, пов’язаних з Україною. І що саме із Зеленським американський президент дійшов остаточних рішень. Зрозуміло, що таке припущення є абсурдним. Проте не думаю, що варто трактувати як однозначну «зраду» той факт, що Байден переговорив з українським президентом лише через два дні після розмови з російським. Можна спробувати знайти в цьому позитиви», – вважає Микола Спірідонов.

На думку політтехнолога, співзасновника Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, багато деталей переговорів ми не знаємо. І, можливо, не дізнаємось ніколи.

«Кожна сторона показує те, що їй вигідно. У США – загальні заяви у традиційних для них рамках. Путін дотримується тієї ж риторики, що раніше. Можливо, трохи жорсткішої і окреслюючи нові «червоні лінії», зокрема про непросування НАТО на схід. Позиція України з огляду на те, що все відбувається без нас, дуже розмита. Адже по суті нас просто поставили перед фактом», – зазначає експерт.

Водночас, якщо судити з усіх заяв, ситуація трохи розрядилася, вважає Олексій Голобуцький. Вірогідна ескалація відійшла на якийсь час. Але це не означає, що відійшла загалом, акцентує експерт.

Директор аналітичного центру «Третій сектор», політолог Андрій Золотарьов зазначає:

«Зважаючи на скупі рядки релізів, США в особі президента Байдена традиційно запевнили Україну в підтримці територіальної цілісності та незалежності. Заявили про готовність у разі вторгнення РФ вжити, перш за все, економічних заходів впливу на агресора. Про військовий захист України чимось серйознішим, ніж нові санкції проти Росії, не йдеться. Тож Захід нам допоможе скоріше морально. І поки він так «допомагатиме», все може сумно скінчитися для України».

Ми програємо битву за Донбас

Олексій Голобуцький наголошує, що, за заявами американської сторони важко зрозуміти, що вони мають на увазі під імплементацією Мінських домовленостей. Які, як і раніше, залишаються каменем спотикання.

«Росія хоче «Мінськ» у своєму варіанті, Україна на це піти не може. Питання в тому, наскільки Захід тиснутиме на нас у плані виконання тих чи інших пунктів Мінських угод. І чи тиснутиме на Росію», – зазначає політтехнолог.

При цьому треба розуміти, продовжує експерт, що ми не можемо виконати Мінські угоди у тому вигляді та порядку, в якому вони прописані.

«Якщо влада спробує це зробити, її знесуть. А внаслідок цього зносу ми можемо втратити не лише ОРДЛО, а ще частину територій, – попереджає Олексій Голобуцький. – Спробувати якось «навісити» вирішення проблеми на народ – протягнути це через референдум – також навряд чи щось дасть. На референдум не можна виносити такі територіальні питання. Ми – унітарна держава. А тут автономія. Але можуть щось вигадати. Тому що вибір невеликий. Ми якимось чином маємо або прийняти умови РФ (що в принципі неможливо), або в тій чи іншій формі відмовитися від ОРДЛО, навіть шляхом референдуму. Поставити, наприклад, питання – чи потрібний цій території особливий статус. Впевнений, що більшість населення буде проти. І це певною мірою розв’яже руки всім. У результаті Путін спокійно затягує до складу РФ нікому не потрібні, пошматовані війною території Донецької та Луганської областей. Це може статися вже до 2024 року під чергові президентські вибори в РФ. Разом із Білоруссю у рамках Союзної держави. І входить у історію як «збирати земель руських». А якщо Україну роздиратимуть внутрішні чвари, то Путін може спробувати ще більше в нас відграбастити».

Микола Спірідонов нагадує, що в Україні дуже хотіли підключити США до переговорів у Нормандському форматі. Вважалося, що це нам певним чином допоможе. А вийшло, схоже, навпаки.

«Фактично, як говорив у таких випадках Остап Бендер – «здійснилася мрія ідіота». Судячи з переговорів Байдена спочатку з Путіним, потім із Зеленським, Штати підключаються до переговорів щодо Донбасу. Якщо не де-юре, то де-факто. І в Офісі президента це можуть оцінити як позитивну новину. А ось погана новина у тому, що Байден підключився до продавлювання Мінських угод у нинішньому вигляді, – зазначає експерт. – Що загрожує Україні серйозною внутрішньою кризою. Коли йдеться про особливий статус для ОРДЛО, це завжди викликає гостру реакцію. Якщо згадати, то вже доходило до людських жертв, коли у 2015 році під стінами Верховної Ради кидали гранати та загинули нацгвардійці. І якщо зараз намагатися впроваджувати в українське законодавство політичні положення «Мінська» (особливий статус, амністія, вибори), на нас чекає серйозна внутрішня політична криза, пов’язана з націоналістами. І в цьому сенсі позиція Байдена, який, схоже, тисне на необхідність дотримуватися «Мінська», попри все, виявилася для української влади проблемою».

Андрій Золотарьов трактує пункт про підтримку Нормандського формату та виконання Мінських угод з американського релізу за підсумками переговорів Байдена з Зеленським як те, що Київ змушуватимуть виконувати політичну частину домовленостей.

«При цьому Вашингтон, розуміючи, що Київ не дуже хоче (і не дуже може) виконати «Мінськ» у нинішньому вигляді, буде, можливо, переконувати українську владу хоча б вдавати, що в цьому напрямку точаться якісь роботи. Але навіть це обіцяє нам бурхливі політичні потрясіння, — прогнозує політолог. – Просування шляхом «Мінська» неминуче порушить питання про настільки глибоку децентралізацію, що це вже запахне федералізацією. Автономізація ОРДЛО, на чому наполягатимуть американці, неминуче призведе до запуску цього процесу».

Все це, підкреслює Андрій Золотарьов, відбувається на тлі економічної та політичної інтеграції ОРДЛО в РФ, що остканнім часом прискорюється.

Важко уявити реальність повернення тимчасово непідконтрольних територій у такій ситуації.

«Зеленський і Ко можуть тільки намагатися й надалі петляти. Момент, коли президент міг щось зробити у впровадженнв норм «Мінська» в українське законодавство, не побоюючись гострої реакції суспільства, був, коли його рейтинг становив понад 70%. Зараз цей момент втрачено. Президент опинився в ситуації, коли він за будь-якого розкладу буде ненавидимим або прихильниками «війни до переможного кінця», або прихильниками «миру за всяку ціну». Це неминуча розтяжка. І яке б рішення Зеленський не ухвалив, він програє», – упевнений Андрій Золотарьов.

НАТО та компенсації, де ви?

Незрозуміла ситуація після низки цих переговорів і навколо євроатлантичних перспектив України.

Путін креслить свої "червоні лінії", Байден каже, що не Росії вирішувати такі питання.

«Але якщо у публічному просторі Штати заявляють, що Україна має право йти до НАТО, то закулісно могли домовитися все поставити на паузу. Тим більше що консенсусу в Альянсі щодо прийняття туди України як не було, так і немає, – пояснює Олексій Голобуцький. – При цьому треба розуміти, що Байден та Путін – вже не хлопчики. І вони бачать, що махом вирішити російсько-український конфлікт не виходить. Натомість є питання, які Байден та Путін хотіли б вирішити найближчим часом. І тут Україна не у пріоритеті. Байден хоче, щоб РФ займала нейтральну позицію в американсько-китайському протистоянні. Путіну важливо підсадити ЄС на довгострокові контракти із «Газпромом», запустити «Північний потік-2», послабити санкції».

Експерт Українського інституту політики Микола Спірідонов звертає увагу, що якщо основною гілкою переговорів було врегулювання конфлікту на Донбасі, то бічною гілкою, схоже, стало бажання України отримати компенсацію за все більш імовірний запуск «Північного потоку-2».

«Що логічно, адже ми в такому разі втрачаємо постійний приплив коштів від транзиту газу. І тут будь-яка компенсація не рятує ситуацію. Адже це будуть (якщо будуть) лише короткострокові гроші за втрати довгострокового стабільного заробітку. Втім, поки що навіть компенсацію нам, схоже, ніхто надавати не збирається», – резюмує експерт.

Зазначимо, що повідомлення про чергові переговори лідера США та РФ з’явилися в ракурсі інформації про ймовірну підготовку повномасштабного нападу російської армії на українську територію.

А також після заяв Володимира Зеленського про підготовку державного перевороту в Україні.