"Поки не постраждав жоден топ-корупціонер і тому є конкретна причина": яким для України був 2021 рік

Де українська влада здобула перемоги і які зазнала поразки у році, що минає

Після найтяжчого 2020 року, коли Україну, як і всю планету, накрила пандемія Covid-19, на 2021-й покладалися великі надії. Економіка обіцяла демонструвати різке зростання, внутрішньополітична ситуація з огляду на концентрацію влади в руках Зе-команди мала бути відносно стабільною, на зовнішньополітичній арені різких штормів, начебто, теж не очікувалося. І якщо судити з виступу президента Володимира Зеленського з посланням до Верховної Ради 1 грудня, це справді був рік перемог.

Що ж відбувалося з Україною у 2021 році насправді – розбирався "Телеграф".

Внутрішньополітична арена: мінімум успіхів при масі негативу

На думку аналітика, політтехнолога Олександра Кочеткова, головне досягнення року, що минає, всередині України — те, що президент Зеленський не пішов на імплементацію "Мінська" за російським сценарієм. Хоча на нас чиниться дуже серйозний тиск.

"До успіхів можу віднести і будівництво доріг, шкіл та спортивних споруд", — зазначає Олександр Кочетков.

Провалом він вважає кризу в економіці, коли всі держмонополісти показують колосальні збитки за збереження величезних латок топ-менеджерів.

"У тому числі, збитковим став і Нацбанк, що взагалі є нонсенсом. Криза у підготовці до опалювального сезону – найзагрозливіша за всю історію незалежної України. При цьому і президент, і Кабмін продовжують рапортувати про міфічні успіхи, що є явною дезінформацією", – наголошує аналітик

Ще одним провалом, за його словами, є відсутність відчутних результатів у боротьбі з корупцією: "поки не постраждав жоден із топ-корупціонерів і тому є конкретна причина — співпраця з Офісом президента".

"Результат цих провалів — згідно з соцопитуваннями, 75% українців вважають, що Україна рухається неправильним шляхом", — резюмує Олександр Кочетков.

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала впевнений, що перемог у влади на внутрішньополітичній арені немає.

"Якби вони були, ми б не опинилися до кінця року в глибокій системній кризі, — аргументує він. — Ми бачимо політичну кризу: як проходять голосування в Раді, як працює так звана "монобільшість", як зносили з посади спікера Разумкова. Як фактично перестали працювати всі гілки влади через те, що їхні повноваження перебрав на себе Офіс президента. Ми бачимо економічну, енергетичну, медичну кризу. Тож про перемоги говорити точно не доводиться. Хоч Зеленський тільки про них і говорить. "Велике будівництво". Але і тут є багато питань. Я більш ніж впевнений, що наступна влада відкриватиме кримінальні провадження за цим проектом, де є низка корупційних схем".

Віталій Бала вважає, що в Україні зараз є повний хаос у системі управління державою.

"Державні інституції фактично не працюють так, як мають. І це дуже небезпечно для країни, – наголошує експерт. – З кризи можуть вивести лише дострокові парламентські вибори. Я про це говорю давно. Останнім часом про це ж заговорили політики, зокрема, опозиція. Та й соцопитування демонструють, що понад 60% українців виступають за дострокові парламентські вибори. Це і є основним підсумком діяльності цієї влади".

Економічний кейс: дуті цифри, мильні бульбашки та міцна гривня

На жаль, економічного ривка, на який покладалися певні сподівання, не сталося. Політичний та економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок зазначає, що незважаючи на всі позитивні прогнози зростання економіки України у 2021 році, ми так і не змогли вийти на допандемійний рівень.

"Прогнози зростання внутрішнього валового продукту (ВВП) країни лише погіршувалися від місяця до місяця. Практично всі установи, як за кордоном, так і в Україні, постійно переглядали свої очікування щодо економічного зростання у бік зменшення. Так, Європейський банк реконструкції та розвитку зберіг свій прогноз зростання економіки України на 2021 рік на рівні 3,5%, Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки з 3,8%, як очікувалося влітку цього року, до 3,1%. до 2,4% у річному обчисленні", — говорить Клочок.

На думку експерта, дуже високий показник світової інфляції у поточному році, що призвело до суттєвого зростання цін на сировинному ринку, дав можливість владі маніпулювати реальним ВВП України.

"Робилися заяви про його зростання в доларовому еквіваленті до майже 195 млрд. Це є найвищим показником за всі роки незалежності, але ніяк не відображає стан справ в економіці в цілому. Це абсолютно дута цифра, яка не має жодної економічної ваги. Так само, як практично всі ініціативи, що надходять від уряду та Офісу президента і які приймаються в парламенті у вигляді законів", – вважає Валерій Клочок.

Широко розрекламовану торік програму президента 5-7-9% він називає мильною бульбашкою.

"Умови програми були в результаті переглянуті. Усього банки-учасники проекту видали 28 597 кредитів на загальну суму 76,2 млрд грн. З них майже 22,8 млрд грн – рефінансування попередньо отриманих позичок. 9,5 млрд отримали підприємці на капітальні інвестиції та 43,8 млрд грн як антикризові кредити на поповнення оборотних коштів, найбільшу частину – 44% кредитів, отримали аграрії. Компенсації банкам за відсотками в здешевленні кредитів. Іншими словами — платники податків просто заплатили відсотки за підприємців, тоді як банківська система виявилася неготовою до реального здешевлення позичок", — пояснює експерт.

Також, за його словами, мала практично нульовий ефект для економіки програма президента "Велике будівництво".

Валерій Клочок зазначає, що близько 130 млрд грн, що становить понад 10% видаткової частини держбюджету, витрачено на будівництво доріг, реставрацію шкіл, лікарень та дитячих садків. Це, упевнений він, невідповідно до здатності основного фінансового документа забезпечити сталий розвиток інших важливих галузей економіки.

"Особливо складна ситуація сьогодні виникла в енергетичному секторі, коли держава не проявила жодної ініціативи розумної її підтримки та модернізації. Ми маємо перекоси в енергетичному балансі, серйозне подорожчання енергоресурсів і, як наслідок, збільшення витрат на виробництво практично всіх товарів та послуг, — розповідає експерт. – Це може призвести до прискорення інфляційних процесів у промисловості, подальшого погіршення прогнозованих показників зміни ВВП та згортання економіки".

Керівник відділу аналітики компанії Forex Club Андрій Шевчишин констатує: незважаючи на те, що зміцнення курсу цього літа мало об’єктивний характер, викликаний дисбалансом сил покупців і продавців, така сильна позиція гривні (№4-5 у світових рейтингах найміцніших валют влітку на початку осені) була відповідним чином реалізована.

"Приміром, до опалювального періоду країна прийшла з найменшими запасами вугілля та ймовірним дефіцитом газу. У той час, як енергетики могли почати закуповувати та активно поповнювати склади вуглеводнів ще влітку. Тут звичайно, питання не стільки курсу, скільки некоректно обраної стратегії енергетиків та сформованих факторів восени (рекордно високі ціни газу, блокування вугілля РФ і т.д.). Утім, за цей час НБУ зміг накопичити в резервах 30,5 млрд дол., оскільки викуповував надмірну пропозицію валюти з ринку", — зазначає експерт.

Неузгодженими він вважає деякі дії держструктур та держкомпаній під час роботи на валютному ринку.

"Наприклад, розпродаж валюти в ринок з обвалом цін долара при отриманні коштів єврооблігацій (Укравтодор, Укренерго). У момент "тонкого ринку" така сильна пропозиція долара просто змітала всіх бажаючих купити. У результаті, держкомпанії фактично розпродавалися за найгіршою ціною, — пояснює Андрій Шевчишин. – Ну і, звичайно, така міцна гривня дозволила іноземним інвесторам у гривневі держоблігації отримати додатковий дохід від інвестування. Окрім доходу за облігаціями, вони отримали і дохід від курсової різниці. Загалом, на мій погляд, знаходження курсу нижче 27 грн за долар не дало потрібного економічного ефекту Україні".

За словами аналітика, є велика різниця між офіційною інфляцією та реальною, яка для кожного своя і залежить від індивідуальної моделі споживання.

"Але, очевидно, що офіційна інфляція цього року прискорилася, а реальна прискорилася ще більше, як і середній чек у продуктовому магазині, – зазначає Андрій Шевчишин. – І все це відбувалося на тлі дуже міцної гривні, що викликало у багатьох подив. Не менш міцна гривня не змогла стримати інфляцію, хоча була невеликим бар’єром для її прискорення. За підсумками листопада офіційна річна інфляція склала 10,3%, що суттєво вище за початкові оцінки та прогнози уряду. Єдиним позитивним фактором цього зростання цін стало зростання бюджетних надходжень, оскільки інфляція збільшує доходи та обороти компаній, що сприяє великим фіскальним зборам".

Зовнішньополітична арена: є прориви та провали

Говорячи про зовнішньополітичні перемоги української влади у 2021 році, експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса виділив три позитивні моменти.

"Перший – це саміт Кримської платформи, який дозволив Україні нехай ненадовго, але повернути питання окупованого Криму на світовий порядок денний, – каже він. – Другий – польський напрямок. У 2021 році там було багато позитиву, важливого зближення. Україна та Польща зуміли вийти за рамки своєї історичної суперечки та знайти деякі спільні сторінки історії, дати, річниці, які можна відзначати спільно, не провокуючи один одного. Третій позитив – турецький напрямок. Цього року співпраця, особливо у військово-технічній сфері, розвивалася динамічно та різнобічно. В першу чергу це стосується прориву наших компаній у сфері будівництва двигунів для турецьких ударних вертольотів та безпілотників, які майже виходять на рівень спільного виробництва".

Важливим Ілля Куса вважає і те, що Україні в цьому році вдалося не впасти в російську пастку "Мінська-2", до чого нас періодично схиляли.

"Росія робила все, щоб Київ або пішов на прямі переговори з представниками ОРДЛО, або імплементував "Мінськ". Але Україні вдалося уникнути цих небезпек", — наголошує експерт.

Провалів, на жаль, також вистачало.

"Насамперед – це китайський напрямок, – каже Ілля Куса. – На жаль, цього року українсько-китайські відносини погіршилися. Особливо через справу "Мотор-Січі", яка цього року вже вилилася в офіційний позов, поданий Пекіном против Украины. На нас чекає арбітраж. Друга поразка – американо-німецькі домовленості щодо "Північного потоку-2". Це сага, яка тривала, рахуйте, з 2016 року, і завершилася для нас невдачею. Ми нічого не отримали натомість, а СП-2 був добудований і чекає на сертифікацію. І, найімовірніше, ніхто його вже не скасує".

Третя міжнародна поразка України певною мірою випливає з другої, вважає експерт. Це провал всього зовнішньоенергетичного спрямування.

"На жаль, Україна не змогла спрогнозувати міжнародну енергетичну кризу, різке зростання цін на газ в Азії та Європі. Ми закупили недостатньо газу та вугілля для того, щоб уникнути проблем цього опалювального сезону. Явний програш України на зовнішній арені, яким вже користується Росія", – зазначає Ілля Куса.

Якщо не поразкою, то розчаруванням він називає ситуацію на американському напрямку.

"Візит Зеленського до США точно став розчаруванням. Жодних проривів він не приніс. На декларативному рівні візит був хороший, але на практичному, у сенсовому розумінні – не дуже… Це не "зрада", але й ефективності не було. Тому це — розчарування року", – резюмує Ілля Куса.

Політичний консультант, магістр міжнародних відносин (King’s College London 2004) Тарас Березовець вважає, що у графі "зовнішньополітичні перемоги українкою влади" у 2021 році треба поставити прочерк.

"Якщо підбивати всі підсумки діяльності команди Зеленського, у всіх сферах – значний відкат, втрата суб’єктності. Принцип "нічого про Україну без України" вже став міфом, – наголошує експерт. – Про нас без нас говорять все частіше. Рік, що минає, приніс багато розчарувань. У тому числі для наших партнерів. Візит Зеленського до Вашингтона, підписаний там Меморандум із зобов’язаннями призначення керівника голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – все провалено, що накладається на серію скандалів, включаючи вагнергейт, що підриває довіру до України як до надійного партнера. Неадекватними діями української влади наприкінці року у зв’язку зі зростаючою російською загрозою на кордонах. Ми стали свідками того, як якийсь час на офіційному рівні в Україні відмовляли визнати інформацію розвідслужб країн НАТО про те, що Путін має намір вторгатися. Сумний підсумок".

Раніше політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуація Олексій Голобуцький висловив "Телеграфу" думку, чому не можна говорити про перемоги та поразки Зеленського та "слуг".

Голова руху #SaveФОП та Спілки захисту підприємництва Сергій Доротич спеціально для "Телеграфа" спрогнозував, що чекає український бізнес у 2022 році, і чому прогноз випливає з підсумків правління влади Зеленського та Ко.