Путін на межі і готовий до атаки: скільки військових РФ загине у разі великого вторгнення в Україну

Росія продовжує нагнітати ситуацію навколо України. Під час засідання колегії Міноборони РФ президент Володимир Путін робив заяви про неприпустимість розміщення ракетних комплексів США та НАТО в Україні. А глава Міноборони РФ Сергій Шойгу звинувачував Україну та навіть США у загостренні на Донбасі та можливих провокаціях.

Ці заяви звучать на тлі збільшення кількості військових баз Росії в небезпечній близькості до українського кордону. Причому нарощування російського військового контингенту на кордоні України йде цілеспрямовано і є ймовірність відкритого вторгнення.

"Телеграф" обговорив з експертами ймовірність цього вторгнення, а також – якими можуть бути втрати росіян у такому разі.

Що впливатиме на кількість втрат

Ветеран російсько-української війни, військовий та політичний експерт, директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко вважає, що рішення про вторгнення Путін ще не ухвалив.

"Він балансує на межі шантажу, на межі війни. Шантажуючи насамперед Захід, щоб отримати якісь поступки. І потім, вважаючи себе переможцем, трохи знизити градус напруги. Але все одно його підтримувати", — зазначає експерт.

За його словами, зараз відомо про понад 40 батальйонно-тактичних груп країни-агресора, розгорнутих навколо України та на наших окупованих територіях (і контингент у Криму, і два армійські корпуси в ОРДЛО).

"Точні цифри ніхто не назве. Вони варіюються від 100 до 175 тисяч — як бачимо, різниця суттєва. Та й річ не в числі, — вважає Юрій Кочевенко. — Багато факторів працює, у тому числі найновіших для сучасної війни: електронна розвідка, засоби. У цьому ракурсі можна згадати ситуацію в Сирії, коли російських найманців, які бойовою ударною групою, по-старому, пішли в наступ, американці знищили без втрат зі свого боку — використовуючи технологічну перевагу. За оцінками експертів, тоді американці застосували "летючу батарею" — повітряне судно з екіпажем, яке несе на собі певне озброєння, здатне зависати та відпрацьовувати по квадратах".

Якщо говорити про ймовірні втрати з російської сторони під час наступу на Україну – вони, безумовно, будуть значними, зазначає експерт.

"Наше завдання – максимально збільшити ймовірний рівень цих втрат. Їх генштаб, як і наш, моделює за певними формулами ті чи інші ситуації. І розглядаючи різні сценарії, може припустити з достатньою часткою ймовірності втрати – як свої, так і супротивника. Точні цифри назвати не можна, — зізнався Юрій Кочевенко. — Але однозначно — підрозділи, які діють у наступі, особливо, враховуючи, що ми цього наступу очікуємо, різні сценарії відпрацьовуємо, будуть зазнавати більші втрати, ніж ті, що обороняться. Грубо кажучи — буде 1 до 3, 1 до 5. Але тут багато супутніх факторів, які вносять корективи, чи буде повітряно-наступальна операція або тільки сухопутна, які будуть точки удару, його розгортання? Якщо перший етап – повітряно-наступальна операція, пов'язана з нанесенням ракетних та повітряних ударів по з'єднаннях наших військ, по об'єктах ключової інфраструктури, то зрозуміло, що на цьому етапі втрати передусім нестимемо ми. Бо по нас стріляють. Як ми відповідатимемо, що ми зможемо збити – це вже інше питання…"

Ключові втрати противника будуть, за словами експерта, на етапі сухопутної компоненти, коли підуть їхні війська, а ми оборонятимемо свою землю.

"І нам тут, звичайно, буде легше. Знову ж таки тут важливе питання концентрації сил на головному напрямі удару, на другорядному. Але цифра гіпотетичних втрат, яка повинна виходити у росіян, виходячи з наявних даних про нашу чисельність, укомплектованість, озброєність, рівень підготовки, можливості резерву (включаючи територіальну оборону) мають бути настільки високими, щоб вони відмовилися від наміру наступу. І це – те, чим нам потрібно зараз посилено займатися, – упевнений Юрій Кочевенко. – Резюмуючи. Рішення про наступ Путіним ще не прийнято. Якщо відкритої агресії не станеться, градус напруженості не знизиться. І ми повинні привчити себе – і спокійно ставитися до цього – що ми живемо в стані постійної готовності до війни. Весь час. Але це, як Ізраїлю, не повинно нам заважати розвиватися, зміцнювати нашу оборону та економіку".

Коли ймовірне російське вторгнення

Путін і РФ показали, що домовленостей, яких було досягнуто під час зустрічі з Байденом, не дотримуються. На цьому наголошує ексспікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Влад Волошин.

"Судячи з даних розвідки, з публікацій у ЗМІ, з інших ознак, Росія продовжує накопичувати війська поряд з українськими кордонами. Збирати ударні підрозділи. Не для того, щоби проводити оборонні дії. А для агресії проти сусіда. Ситуація серйозна, – вважає експерт. – Закінчення зборів сил і коштів на кордоні може відбутися до середини січня 2022. Приблизно таку дату називають міжнародні експерти та розвідки. Таке стояння впливає на бойовий стан, тож якщо вони будуть зібрані, то через короткий проміжок часу доведеться або здійснювати те, навіщо їх власне збирали (не виключено, що робили це не тільки для демонстрації намірів, а й власне для вторгнення). Або повернуться до місць постійної дислокації. Тобто, кінець січня 2022 року — можливий реальний термін широкомасштабної агресії РФ проти України".

Влад Волошин не виключає, що Росія може застосувати те, що вже роками використовує проти України проксі-війну.

"І проксі-військами тут можуть бути не тільки так звані "армії народних республік Донбасу" (насправді – частини Збройних сил РФ), а навіть білоруси. Збройні сили Білорусі можуть здійснити агресію проти України, використавши той чи інший привід для війни. Там так і не ліквідовано міграційну кризу. Під прикриттям її можуть здійснити провокацію. Або знайдуть інший привід. Суть у тому, що Білорусь на вимогу РФ може здійснити агресію", — вважає експерт.

Він упевнений, що до кінця зими – на початку весни Росія ухвалить остаточне рішення – атакувати Україну під тим чи іншим приводом, тими чи іншими силами – чи ні.

"Багато тут залежатиме від того, чим закінчаться торги РФ з НАТО, зі США. І Україна тут, на жаль, залишається тією територією, за яку відбуваються ці торги. Росія при цьому розуміє, що з кожним днем Україна у військовому плані стає сильнішою. Наразі Литва чітко заявила про готовність допомагати нам, у тому числі летальною зброєю. Раніше ми отримали її від США, — нагадує Влад Волошин. — І сотень тисяч російських військ може не вистачити ні для тиску, ні для агресії. Якщо говорити про ймовірні втрати противника, то в класичній військовій науці сторона, що атакує, несе приблизно в 3-4 рази більше втрат, ніж сторона, що захищається. Тобто якщо РФ накопичить у 3-4 рази більше сил, ніж є на цей час в Україні (а у нас це близько чверті мільйона тільки військовослужбовців), під час агресії РФ ризикує втратити навіть не десятки, а сотні тисяч вояків. Піти на таку кількість втрат вона точно не може. Це буде удар по всьому – іміджу, економіці. Фактично – катастрофа".

Путін тому й підіймає ставки, грає ва-банк, вважає експерт. Поспішає, щоб Україна не встигла набрати повної сили, а Захід пішов на поступки.

Чому Путін все ж таки не нападе

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов припускає, що у військовому сенсі статус-кво 2022-го збережеться. І на Донбасі, і щодо загальної ситуації у російсько-українському протистоянні.

"Чекати на велику регіональну війну навряд чи варто, — вважає експерт. — У Росії немає ударного угруповання для цього. Думаю, напруженість може знизитись вже навесні, дещо відновившись до літа".

На думку Олега Жданова, Росія нагнітатиме ще з місяць, блефуючи, як деякі гравці в покер. А потім, швидше за все, відбудеться перегрупування сил та засобів для підготовки нового раунду політичних дебатів.

"При цьому з європейської частини політична активність буде поки що низькою. У Німеччині – новий канцлер, йому треба розбиратися із внутрішніми справами. У Франції навесні – президентські вибори. Їм зараз не до зовнішньої політики. Тому Росія намагається "вирішувати" все через їхні голови, з США. Але без цих двох ключових європейських держав, навряд чи можливе прийняття глобальних рішень. Ну, а США поки що не показують особливої зацікавленості вступити до якогось нового переговорного формату", — зазначає експерт.

На думку експерта Центру протидії інформаційним агресіям "AM&PM", політтехнолога Олександра Курбана, нещодавні натяки українського президента про можливість проведення референдуму з Донбасу та Криму, а також роздмухувана істерія з приводу можливого широкомасштабного вторгнення збройних сил РФ і нібито неготовності України до опору, підштовхує до думки, що влада готує країну до болючого компромісу. Компромісу, внаслідок якого ми можемо втратити свій суверенітет.

"Все це налаштовує на тривожні думки. Швидше за все, наступного року на Україну чекають складні часи, цілком можливо на кшталт 2014 року. У цьому випадку залишається одна надія – на суспільство, яке має досвід швидкої тотальної мобілізації та волонтерського руху. А ще на тих, хто за роки війни на сході країни отримав відповідну бойову та моральну підготовку – і не вагатиметься у питанні застосування зброї проти російських агресорів", – резюмує Олександр Курбан.

Тим часом Кремль продовжує переконувати, що не має наміру нападати на Україну, хоча вітчизняні політики налаштовані до таких заяв досить критично. У РНБО вже розповіли, скільки російських військових знаходяться поряд зі східними рубежами України, а також у якому разі є ймовірність запровадження воєнного стану в країні.