Зґвалтування у відділку поліції Кагарлика: троє підозрюваних "втекли" від суду до війська

Вирок у гучній справі про катування та зґвалтування у відділку поліції поки почують тільки два правоохоронця.

На фінальній стадії розгляду гучної справи про тортури, побиття і зґвалтування у відділку поліції в Кагарлику Київської області на лаві підсудних лишилось двоє з п’яти обвинувачених. Решта – мобілізувались до війська. Причому двоє з трьох правоохоронців зробили це перед самим початком судових дебатів, за якими вже йде постановлення вироку. "Телеграф" з’ясував, який це вплив матиме на процес і які ще особливості він мав.

Скандал навколо поліційного відділку в Кагарлику розгорівся навесні 2020-го року. Тоді візит до нього двох місцевих мешканців, що стали свідками крадіжки в магазині, закінчився суцільним жахом. Спочатку їх залякували, а потім влаштували катування: жінці (нею виявилась Неля Погребицька), зокрема, надягали протигаз та кайданки, били та тягали за волосся, погрожували електрошокером, а потім зґвалтували, чоловіку (сусіда Нелі – Ігоря Ткаченка) також дісталось, але значно менше.

Хоч жертва правоохоронців і була налякана, бо їй перед тим як відпустити погрожували, вона вирішила не мовчати про те, що з нею сталося. І вже того ж дня катів у погонах – начальника сектору кримінальної поліції Миколу Кузіва й оперуповноваженого Сергія Сулиму – затримали (їх імена назвав та показав обличчя Антон Геращенко – на той момент заступник міністра внутрішніх справ України – авт.), звільнили з лав Нацполіції, а наступного – відділок, в якому вони працювали, розформували.

Згодом Державне бюро розслідувань з’ясувало, що побиття та тортури мали місце в цьому підрозділі МВС не вперше. Тож до списку підозрюваних згодом додалось ще три фігуранти – колеги Кузіва та Сулими – оперуповноважені Сергій Трохименко та Ярослав Левандюк, а також начальник відділку – Сергій Панасенко. Всі п’ятеро опинились на лаві підсудних. Загалом у справі фігурує три епізоди. Йдеться зокрема і про випадок, коли поліціянти заради розкриття злочину побили ще двох мешканців Кагарлика, запхали до багажника автівки й так привезли до відділку, де знову били, застосовували електрошокер, а потім прикували кайданками до батареї та протримали кілька годин. Ще з одного з місцевих чоловіків правоохоронці також намагалися вибити потрібні їм свідчення.

"Обвинувальний акт було направлено до суду в кінці 2020-го року, відповідно, судовий розгляд почався у 2021-му році, – нагадала адвокат потерпілої Нелі Погребицької Анна Калинчук. – Тривалість розгляду справи не виходить за межі судової практики, на це вплинула кількість обвинувачених і потерпілих – їх п’ятеро, а також колегіальність суду та обсяг справи – достатньо великий як на такі епізоди. Крім того, ще була пандемія, а потім почалась повномасштабна війна. Добре пам'ятаю, що останнє засідання перед цим було 22 лютого 2022-го. Потім була певна пауза, а відновлений судовий розгляд був аж у квітні, але тоді вирішувались лише незначні питання, зокрема про запобіжні заходи. А до повноцінного розгляду з дослідженням доказів тощо фактично повернулись лише минулого року влітку. І лише зараз – у квітні 2023-го підійшли до судових дебатів".

Весь цей час під вартою перебували лише двоє обвинувачених – Кузів та Сулима, для ще трьох правоохоронців – Трохименка, Левандюка та Панасенка – такий варіант запобіжного заходу змінили спочатку на домашній арешт, а з введенням воєнного стану на особисте зобов’язання.

"З початком повномасштабного вторгнення один з фігурантів справи мобілізувався. До нього у мене запитань немає, – говорить адвокат. – Ще один обвинувачений зробив це перед самим початком судових дебатів. Також на останньому засіданні з’ясувалось, що і третій фігурант нібито пішов до війська. Я, звісно, не можу стверджувати на 100 відсотків, але вважаю: обвинувачені дочекались крайнього можливого часу і мобілізувались.

І ще один важливий момент, на якому хочу наголосити, суд обмежений в можливостях діяти на власний розсуд у таких випадках. Стаття Кримінально-процесуального кодексу визначає "проходження військової служби за призовом під час мобілізації" безумовною і безальтернативною підставою для зупинення судового провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби. Я заперечувала проти виділення епізодів справи по деяких з фігурантів через відсутність юридичних підстав. Але детально не можу про це розповісти, бо розгляд справи проходить у закритому режимі. І треба розуміти, що на цьому наполягали не потерпілі особи, а саме обвинувачені.

Відповідаючи на питання щодо заяви одного з адвокатів обвинувачених, що "у справі резонанс превалює над якістю доказів", представниця потерпілої назвала це традиційною тактикою захисників.

"Є таке поняття "належність і допустимість" доказів, на підставі яких можна з’ясувати вчинила особа злочин чи не вчинила, – пояснила Анна. – Захисники мають право подавати клопотання по визнання кожного з доказів неналежним або недопустимим і суд зобов’язаний оцінити кожний з доказів. Відповідно, захисниками у цій справі було подано N-ну кількість клопотань щодо визнання тих чи інших доказів неналежними й недопустимими, мною, як представником потерпілої, N-ну кількість заперечень на ці клопотання. Рішення буде за судом".

Чергове засідання у кагарлицькій справі призначене на 24 травня. Під час нього ймовірно завершаться судові дебати, обвинуваченим дадуть "останнє слово", після чого суд має піти до нарадчої кімнати для постановлення вироку.

"Прокуратура наполягає на позбавленні волі для обвинувачених з вчинення таких кримінальних правопорушень, як насильницьке зникнення (тобто викрадення людей), катування та зґвалтуванні (останнє інкримінуються двом правоохоронцям), – зазначила адвокат. – Терміни – верхня межа, визначена відповідними статями. Сторона захисту, відповідно, не погоджується. Але більш нічого конкретного сказати не можу через закритий режим розгляду справи. Єдине, що відзначу: фігуранти справи відмовились взагалі давати будь-які показання. Тобто якщо потерпілі розповіли про те, що сталося, обвинувачені цього не зробили. Так, вони мають право не свідчити проти себе, не надавати ніяких показань і ніхто їх до цього зобов’язати не може. Але тепер питання, а невинна особа так робить? От якби ви знали, що вас незаконно у чомусь звинувачують, чи захотіли б ви нічого не говорити? Я думаю, що жодна невинна людина, яка не вчиняла злочину, ніколи не погодиться на те, щоб не давати показання, які можуть їй допомогти".

Кагарлицька справа не єдина, в якій обвинувачені мобілізувались до війська. Зокрема, за даними Центру публічних розслідувань, влітку минулого року "добровільно до центру комплектування" звернувся фігурант резонансної справи одеського "Краяну" — директор ТОВ "Девелопмент Еліт" Петро Загодіренко. НАБУ вважає його виконавцем афери, внаслідок якої бюджет Одеси втратив 92 млн. гривень – саме стільки коштував збанкрутілий завод. Організатором оборудки, як повідомляв "Телеграф", силовики називають міського голову Одеси Геннадія Труханова.