Битва за місце під "сонцем" НАТО: з чим Україна підходить до саміту, який може стати історичним

Чим ближче до Вільнюського саміту НАТО, наміченого на 11—12 липня, тим гучніше звучать заяви з Києва, які закликають Альянс окреслити реальні перспективи входження України до цього блоку. А Офіс президента видає меседжі у стилі – Володимир Зеленський прибуде на саміт лише за умови позитивних сигналів для України.

Експерти поділилися з "Телеграфом" думками щодо політики України напередодні саміту, а також очікуваннями від заходу, який може стати історичним.

Чого і чому ми чекаємо від Вільнюського саміту

Експерт-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об’єднана Україна" Антон Кучухідзе розмірковує так:

"Позиція України проста і зрозуміла. Президент Зеленський її озвучив чітко. Київ хоче побачити конкретні гарантії безпеки до членства в НАТО. І мати розуміння, що після закінчення війни ми швидко станемо членом Альянсу, тому що це – найкраща гарантія безпеки. Поки йде війна, поки не оформлена перемога України – ми хочемо отримати конкретні механізми захисту на системній основі. Це точно не має бути подібність до Будапештського меморандуму, який позбавив Україну ядерної зброї без дієвих механізмів захисту. Нам потрібні реально чинні гарантії – з військово-технічного погляду".

Тому, продовжує експерт, останнім часом уся робота української дипломатії, а також наших топових партнерів присвячена тому, щоб на Вільнюському саміті побачити у фінальних документах принципові позиції, а не розмиті тези. І щодо обов’язкового євроатлантичного майбутнього України. І щодо системної військово-технічної підтримки.

"Відомо, що вже понад 20 із 31 країни НАТО підтримують членство там України. З рештою триває активна робота. Фінальної версії документів, які ухвалять на саміті, поки ніхто не знає — ні гарантій безпеки, ні формулювання щодо гарантій членства України в НАТО в майбутньому. Все в процесі. Шанси на позитивний для нас результат — дуже високі. І з огляду на різко збільшену суб’єктність нашої країни. І з огляду, що в США, Великобританія, Німеччина, Польща, країни Балтії потужно підтримують Україну на шляху євроатлантичної інтеграції", — наголошує Антон Кучухідзе.

Важливо тут також, вказує він, не просто бажання України стати частиною НАТО, а й розуміння самим блоком необхідності зробити своєю частиною таку країну, як наша, армія якої на даний момент є, мабуть, найпотужнішою в Європі. А сама Україна зараз є щитом Європи від російської агресії.

Природно, на саміті буде порушено питання про збільшення та прискорення постачання Україні необхідних озброєнь, боєприпасів, упевнений експерт.

"Вже є дані, — зазначає він, — що почалася тяганина з навчанням українських пілотів на F-16. Повинно було розпочатися в червні, але графіки почали зсуватися. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 3 липня в ефірі Національного телемарафону. Процес затягується, хоч нам сучасна авіація була потрібна, умовно кажучи, ще вчора. Україна постійно змушена знову і знову переконувати партнерів у необхідності збільшення поставок озброєнь, потрібних для ефективного відбиття російської агресії і прискорення цього процесу. Зверніть увагу, коли до нас пішли ракетні комплекси Patriot та IRIS-Т, небо стало в рази захищенішим від російських ракет. І якщо наші партнери хочуть зробити свій внесок у безпеку, звичайно, вони повинні давати нам зброю – більше, швидше та в максимально розширеному асортименті. Це все — теж переговори, які слід проводити як до саміту, так і у процесі та після нього".

На думку Антона Кучухідзе, на саміті слід також порушувати питання посилення санкційного тиску на рф.

"Йдеться про конфіскацію активів країни-агресора на користь України, санкції проти "Росатому" (ця компанія своїми терористичними діями на Запорізькій АЕС створює ризики катастрофи, здатної накрити всю Європу), реального покарання для країн і компаній за допомогу росіянам в обході обмежень", – пояснює він.

Чудово, зазначає експерт, що є заявлена США, Великобританією, більшістю країн ЄС, G7 серйозна та безстрокова підтримка України у боротьбі з російською агресією. Але потрібно ще більше зусиль для встановлення якнайшвидшого справедливого миру та вибудовування нової системи глобальної безпеки.

"Сподіваємося побачити на саміті НАТО саме такі рішення та їхню швидку практичну реалізацію", – констатує Антон Кучухідзе.

Двері НАТО відчинені, але забарикадовані

На думку професорки кафедри політичних наук Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, політологині Ганни Малкіної, зараз розпочалася основна, найгостріша фаза переговорного процесу щодо вступу України до НАТО.

"Зрозуміло, що рішення ухвалять не на саміті 11—12 липня. До цього часу воно вже буде готове. І за день до початку саміту ми зможемо дізнатися про нього – залежно від того, чи поїде до Вільнюса президент Зеленський. Його позиція в цьому питанні зрозуміла: президент країни, що воює, не має права витрачати час на закордонні поїздки, мета яких — зробити спільні фото з лідерами країн НАТО", — пояснює експертка.

Робити прогнози щодо результатів саміту досить складно, зазначає політологиня. Консенсусна модель ухвалення рішень в Альянсі передбачає, що абсолютно всі країни-учасниці мають проголосувати "за". Станом на зараз, зазначає Ганна Малкіна, ми маємо 21 голос із 31. Це, безумовно, багато, але недостатньо для позитивного результату.

"І найголовніше, ми не маємо чіткої підтримки від США, які є першою скрипкою блоку, — підкреслює експертка. — Загальна позиція НАТО виглядає як "так-так, але — ні". Йде велика гра, Франція та Німеччина виступають у ролі хорошого і поганого поліцейського, Макрон змінює позицію і дає Україні "зелене світло", Шольц виступає категорично проти, Байден усміхається і мовчить. Можливо, готується якесь оригінальне рішення за прикладом 2018 року, коли Україна отримала статус країни-аспіранта. Зрозумілою мовою, це "кандидат у кандидати на членство". Двері НАТО відчинені, але забарикадовані. Щось подібне ми можемо почути і у Вільнюсі, саме тому реакція офіційного Києва досить різка".

Мінімум та максимум саміту НАТО для України

Ексдипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади № 1 Вадим Трюхан не сумнівається, що останній тиждень перед Вільнюським самітом буде як ніколи спекотним для наших дипломатів.

"Фактично доля членства України в НАТО в руках однієї людини – Джо Байдена. І це всі розуміють. Чи вистачить Білому дому політичної мудрості для ухвалення історичного рішення про запрошення України до членства в Альянсі наступного дня після перемоги над рашизмом? Достеменно зараз не знає ніхто", — вважає експерт.

Як мінімум, продовжує він, у Вільнюсі буде оголошено про створення Ради Україна-НАТО та надання Києву ракет малої дальності ATACMS.

Можливо, також буде конкретизовано терміни та кількість F-16, які будуть надані Україні, передбачає Вадим Трюхан.

Як максимум – у тій чи іншій формі буде оголошено про запрошення України до НАТО після завершення війни з росією.

"Одне ясно вже напевно, — вважає експерт. — Вільнюський саміт НАТО стане якщо і не історичним, то принаймні змістовним точно. На Заході іноді дещо зловживають сакральністю дат. Наступного року, на який припадає 75-річчя НАТО, відбудеться Вашингтонський саміт. І ось там точно будуть розставлені всі крапки над "і". Залишається сподіватися, що саме у Вашингтоні буде оголошено про оформлення de jure членства України в НАТО, а не тільки про початок чергового руху у напрямку Альянсу".