Сергій Лещенко: Коломойський потрапив у пастку, а Ахметов почав цькувати Зеленського з Єрмаком (відео)

Перевірено Ярослав Жарєнов
Читать на русском
Автор
1581
Відомий блогер та публіцист активно підтримує Банкову
Відомий блогер та публіцист активно підтримує Банкову. Фото Ян Доброносов, "Телеграф"

Екс-журналіста Сергія Лещенка все частіше називають "рупором Банкової" за систематичну похвалу президента Володимира Зеленського. Днями навіть з’явилася інформація, що він тепер займається інформаційною політикою Офісу президента.

В інтерв’ю «Телеграфу» Лещенко сказав, що не має жодної посади в ОП, але часто буває в Офісі на неформальних зустрічах. Ми поговорили з Сергієм, який сам себе називає вільним художником, про те, що обговорюється на таких зустрічах, чому падає рейтинг президента і чи відберуть у Дмитра Разумкова депутатський мандат.

Щоб переглянути відео інтерв’ю проскрольте в кінець матеріалу

- Сергію, який у вас зараз статус? Як вас можна називати?

- Станом на момент нашої розмови (11 листопада 2021 року – Авт. ), я не є членом Наглядової ради "Укрзалізниці" вже два місяці. Напевно, на сьогоднішній день я вільний художник, займаюся своїм Ютубом, щовечора я роблю стріми, знімаю програми для "24 каналу", донедавна був колумністом Kyiv Post, але зараз це видання потрапило в кризовий період через різночитання про його майбутнє. Не хочу багато про це говорити, бо знаю усі сторони цього конфлікту. Наглядової ради "Укрзалізниці" зараз взагалі немає, її функції передали Кабінету міністрів, бо у всіх основних членів закінчилися повноваження. Сьогодні йде відбір незалежних членів Наглядової ради, їх четверо. Ще є антикризовий штаб УЗ, я беру там участь як запрошена особа, але це консультативний орган.

- Тобто ви зараз журналіст?

- Нині ж і журналістика стала іншою. Раніше журналістами були люди, які обов’язково працювали у якомусь медіа. Я ж був членом парламенту, я мав свої політичні симпатії, яких не приховую. Я використовую журналістський інструментарій і при цьому борюся за суспільне благо, але не є членом жодної партії. А є журналісти, які керуються стандартами, але актуальними вони були років 20 тому, бо стандарти журналістики теж дуже змінюються, вона стала дуже суб’єктивною. Насправді в ВВС вже немає стандартів ВВС.

Я не політик, але маю свої погляди, які я просуваю через медіаплатфрорми. Напевно, я таки журналіст зі своїм дуже суб’єктивним поглядом.

- Саме щодо ваших поглядів я й хотіла запитати: чи можна вас назвати "зе-ботом"?

- Звичайно, ні. Бот – це неідентифікована особа, а я Зеленського підтримував із 2018 року. Я був його радником під час виборчої кампанії. Я там з’явився раніше за Олександра Данилюка та Айвараса Абромавічуса, практично одночасно з Русланом Рябошапкою. Ми з Рябошапкою зібралися в кафе, я навіть дату можу сказати, коли це було, і провели невеликий мозковий штурм, кого ще запросити до команди під час підготовки до першого туру. Вирішили, що це буде Данилюк та Абромавічус. І через два дні ми за допомогою Андрія Богдана привели Данилюка та Абромавічуса до Зеленського.

Я зараз роблю те, що в майбутньому робитиме дуже багато журналістів і те, що вже зробив той самий Дмитро Гордон – це створення людини-бренду. Коли ти асоціюєшся з певними поглядами та цінностями, і є люди, які дивляться тебе з цікавістю, є ті, хто тебе ненавидить. Напевно, це реалії медіапростору майбутнього.

Сергій Лещенко
Сергій Лещенко згадує, як потрапив до команди Зеленського

- Ви згадали Андрія Богдана – чи спілкуєтеся ви зараз із ним?

- Так. Але зараз набагато рідше, і в листуванні він критикує, а я знизую плечима. Наша країна відрізняється тим, що всі швидко переходять на особистості. В Америці не так. Там, навпаки, в особисту зону намагаються не заходити, вони говорять насправді і на особистісне не переходять. А ми сфокусовані на тому, у кого з ким якісь особисті стосунки — це певна інфантильність суспільства. Хоча, яким воно може бути, якщо нашій країні лише 30 років. І ми розвиваємось, як можемо, нас ніхто не тягне, наше суспільство і представлене у політиці. Але Андрію Богдану я вдячний за знайомство із Зеленським, і його роль не можна применшувати за ті події, завдяки яким відбулися вибори у 2019 році.

- А Богдан зараз має якесь спілкування із президентом?

- Не можу сказати. Це питання стосується третіх осіб.

- Ви сказали з приводу особистісного, але неможливо не згадувати про особисті зв’язки, бо саме вони допомагають деяким людям приходити у владу. Той самий Богдан приводив своїх людей до Офісу президента, а президент – друзів дитинства. Це той самий непотизм, кумівство

- Непотизм – це, коли призначають родичів. Ось Янукович зробив свого сина депутатом, просто поставив його на прохідне місце, Пшонка свого сина зробив депутатом, Порошенко висунув свого сина на вибори по своєму округу, який був лояльний до нього. По-перше, не так і багато друзів дитинства (Володимира Зеленського — Ред. ) у владі, по-друге, наскільки вони друзі дитинства я теж не знаю. Прийшов президент зі своєю командою, якій він довіряє, отримав при цьому демократичним чином карток бланш від виборців, контракт на п’ять років. Має право призначати або знімати людей, які допомагають йому реалізувати свої обіцянки, і він це робить. Ми часто критикували, що деякі люди сидять дуже довго на своїх місцях. Якщо міняють швидко – теж погано. Я вважаю, що краще експериментувати, аніж бути заручником людей, які не відповідають своїй посаді. Ось поміняли Ємця (Ілля Ємець – був міністром охорони здоров’я з 4 по 30 березня 2020 року – Ред. ), бо дуже швидко стало зрозуміло, що це помилка. Потім призначили Степанова (Максим Степанов — очолював МОЗ з 30 березня 2020 по 18 травня 2021 року — Ред. ), він пропрацював трохи більше, але мені здається, він політик, він швидко потрапив в епатажні історії. Я не знаю, яка була біохімія між ним і ОП, але замінили на Віктора Ляшка і я скажу, що він спокійний і системний міністр, технократ. Я в нього теж брав інтерв’ю, відчувалося, що він переживає.

- Але мені здається, що інтерв’ю недостатньо для того, щоб оцінити професіоналізм людини.

- Це правда, але мені він імпонував, дуже мало залишилося у політиці людей, які переживають. Усі стали піар-зірками.

- Повернемося до вас. В якості кого ви співпрацюєте з Офісом президента? Днями було відео, на якому видно, що ви виходили із ОП з Даниловим. З ким ви там зустрічаєтеся?

- Якщо я беру участь у якійсь зустрічі, вона закритого характеру. Але я не ховаюсь, я заходжу через центральний вхід. Коли мене запрошують обговорити питання, я з радістю допоможу. Часто це стосувалося питань УЗ.

- Тобто, можна сказати, що ви консультуєте Офіс президента?

- Ні, я і не консультант, і не радник, але можна сказати, що я перебуваю у дружніх стосунках із певними членами команди Зеленського. Навіть у товариських, бо це й не дружба, з днем народження ми один одного не вітаємо.

Сергій Лещенко розповідає, чому підтримує Володимира Зеленського
Лещенко переконує, що для підтримки Зеленського йому не потрібна посада

- Чи пропонують вам якусь офіційну посаду? Припустимо, в Офісі президента, з огляду на те, що ви зараз і не в Наглядовій раді УЗ…

- Я іноді дивлюся ефіри і бачу, як "слуг народу" там розстрілюють крупнокаліберними мінометами, особливо на каналах Ахметова. Сидять пропалені корупціонери та наїжджають на молодих депутатів, які виглядають як божа кульбаба. Можливо, якби я був радником, то я пішов би і їх там розніс у пух і прах, бо я знаю, звідки вони взялися, чим вони заробляли, за скільки вони продавали свої законопроєкти. І вони може б менше негативу продукували в ефір.

- А про "слуг" ви можете так само казати, хто сидить "на підсосі" у олігархів?

- У "Слузі народу" є різні групи впливу. Була група Коломойського, але його вплив суттєво знизився після того, як нардепа Олександра Дубинського виключили із фракції. Я навіть дивлюся за деякими депутатами, які подавали спам-поправки на догоду Коломойському, що зараз вони працюють у руслі фракції. Була і, напевно, ще є, група Павлюка. Самого Іллю Павлюка я ніколи не бачив. Але я знаю, що в критичний для Ахметова момент вони не дали голоси, і закон, пов’язаний з екологією, не пройшов у парламенті. Спочатку, як я чув, ця група була дуже велика, мало не під 70 депутатів, потім їх залишилося 20. Декілька депутатів мені розповідали, як їх (членів групи Павлюка — Ред.) викликали у ОП і вони зрікалися цього впливу, і зараз я бачу, що його нема. Є депутат у фракції, який працював на Пінчука. У Фірташа, здається, нікого немає.

- А Коломойський має спілкування з президентом? Може ці хвалебні оди на "плюсах" (телеканал 1+1 — Ред.) та мовчання його депутатів якраз і є результатом тимчасового перемир’я між ним та Зеленським?

- Я не знаю. Я з Коломойським не спілкуюся з 2016 року десь із моменту ситуації з Укрнафтою, коли він подзвонив мені і сказав, що це не я вам погрожую. З того часу він ще надсилав мені фотографію на День незалежності, з тортом на яхті, і він запрошував мене вести ефір на 1+1, коли я був депутатом, але я відмовився. Тому я не знаю, які у нього зараз стосунки з Офісом президента. Які в ОП до нього стосунки я також не знаю. Але я можу припустити, що у Коломойського зараз чорна смуга у житті, яка може розтягнутися якщо не назавжди, то надовго. Тому що він потрапив на радари американських правоохоронних органів, і це зробило його вразливим до будь-яких рішень американської юстиції. І це працює таким чином: поки особі не пред’явлено офіційного звинувачення, то вона без проблем мандрує світом. Звинувачення озвучує Гранд журі, якщо бачили у фільмі «Секс у великому місті» героїня теж сидить у такому журі присяжних. Це журі на запит американського народу вирішує, чи пред’являти цій особі звинувачення. І це відбувається таємно. Так сталося із Фірташем. Він не знав про своє звинувачення. І тому Коломойський не ризикує зараз нікуди їздити, більшість часу, наскільки я знаю, він проводить у Дніпрі, навіть до Києва не так часто приїжджає. В Ізраїль він не може поїхати, там відкрито справу за схемами, з якими він може бути пов’язаний, до Швейцарії вона теж його видасть. Йому й тікати нікуди, до Білорусі він не може виїхати, до Росії теж, він називав Путіна "карликом". По суті, він в Україні в пастці і він розуміє, що коли ти в таких умовах, то смикати тигра за вуса точно не треба, тому він вирішив демонструвати лояльність до влади. Але й в Україні є справи, пов’язані із ним. По Приватбанку, справа знаходиться в НАБУ. Тобто кільце замкнулося. Можу тільки звернути Коломойському його фразу, яку він колись сказав Пінчуку через інтерв’ю: "Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але не забувай, що на касі доведеться платити".

Сергій Лещенко
Колишній журналіст переконаний, що українські олігархи опинилися у непростому становищі

- Трохи пізніше продовжимо для олігархів. Раніше радник глави Офісу президента Михайло Подоляк говорив, що є пул блогерів, які співпрацюють з ОП і роблять це безкоштовно. Чи входите ви до цього пулу, чи розробляєте методички для депутатів? Тези з вашого телеграм-каналу часто збігаються з тим, що просувають ці ЛОМи.

- А може вони працюють з мого телеграму? Я це роблю раніше за них і точно не пишу їм жодних інструкцій. Можливо, мої міркування лягають у їхню ідеологію. Можливо, вони пишуть методички з моїх відповідей. І методички це не темники, які приходять журналістам, як це було за часів Кучми та Медведчука. В Адміністрації (президента – Ред.) були спеціальні люди, які писали інструкції телеканалам і говорили, в якому ключі та що висвітлювати. Такого зараз нема. За Порошенка точно були методички, які надавали депутатам та лідерам громадської думки, їх писав Віктор Уколов і я як депутат їх отримував. Але там писали тези, як це потрібно коментувати. Була також людина, яка говорила, кого кликати від фракції на канал, а кого ні. Я був у чорному списку, мене нікуди не кликали. Наразі є такі ж пояснювальні, в яких їм пишуть, як депутатам треба коментувати ту чи іншу тему. І такі пояснювальні дуже допомагають, бо за всім устежити неможливо. Депутатський хліб, якщо ти чесний депутат, не такий уже й солодкий. Методики – це скоріше інформаційні бюлетені, ідеологічне навантаження.

- Я сама бачила ці методички. Наприклад, як коментувати відставку Разумкова…

- Але ж депутат не кріпак, захоче і скаже як захоче.

- Враховуючи, що на ефіри таки ходять певні депутати-"слуги", то якась інформаційна робота ведеться.

- А ви це трактуєте як негатив чи позитив?

- Я таки вважаю, що депутат має озвучувати свою власну думку, якщо він самостійна законодавча одиниця. І якщо його думка відрізняється (від лінії партії — Ред.), то він має право її висловити.

- Так він і має, його ніхто не позбавляє цього права.

- Так, але, наприклад, Людмилу Буймійстер виключили з фракції фактично за те, що вона була проти по ряду питань.

- Вона вела системну політичну роботу на Ахметова і зсередини руйнувала політичну силу, в якій вона перебувала.

- Але ми навіть у нашій розмові згадали, що є певні групи Павлюка, Коломойського, і ці люди все одно перебували і перебувають у фракції…

- Давайте почнемо здалеку. Я живу на виборчому окрузі Буймійстер, і я, як мешканець цього округу, не бачу жодної її активності, і як мешканець округу я незадоволений цією людиною. Крім того, це була її системна робота щодо агресивного відстоювання інтересів олігарха. Ці слова були сказані на засіданні НКРЕКП, голова регулятора Валерій Тарасюк під стенограму сказав, що є п’ять осіб у парламенті, які системно працюють на Ахметова: Буймійстер, Гончаренко, Наливайченко, Кучеренко, Волинець. Ніхто з них до суду не подав.

З іншого боку, групи, які є, від партійної дисципліни відходять не так часто, а якщо і відходять, то їх повертають назад, приводять до тями. Групи Коломойського взагалі як такої вже немає.

Тут просто можна порахувати скільки разів в ефірі каналу "Україна 24" за останні десять місяців з’явилися Людмила Буймійстер, Олег Ляшко, Володимир Гройсман, Олександр Данилюк, Ігор Смешко, Дмитро Гордон, Євген Комаровський, Юлія Тимошенко.

Сергій Лещенко та Юлія Забєліна
Лещенко переконаний, що Зеленський недостатньо з’являється у медіа

- Але коли тільки запустився телеканал "Україна 24", то туди приходили і з Офісу президента, і ті ж самі "слуги" досі з’являються.

- Але якщо медіа хоча б намагається імітувати медіа, то воно має запрошувати людей з різних фракцій, і Арахамія теж нещодавно був в ефірі у Влащенка та Шустера.

- У різних своїх інтерв’ю ви розповідали, що Зеленський – це оптимальний та універсальний президент, але за цей час президент помітно змінив свій імідж. Наприклад, він уже не так активно спілкується із пресою, не пише викривальних роликів. Хто чи що так сильно вплинув на президента?

- Усі люди змінюються, головне – бути вірним самому собі та бути в гармонії із самим собою. А подобатися всім неможливо. Зеленський змінюється. Грати президента та бути президентом – це різні історії. Він змінюється у бік професіоналізму. Це добрі зміни. Комусь здається, що він перестав бути таким простим. Ось я часто говорю, що Зеленському потрібно частіше виступати напряму. Потрібно робити прямі звернення, ходити на ефіри. Традиційно ефір у Шустера — день публічної страти "слуг народу", і, буває, сидять гості, які не здатні дати здачі по ряду обставин. Типовий приклад – останній ефір. Сидять у студії Арсен Аваков, Юрій Бутусов та Петро Порошенко. І сидить Бутусов і звинувачує Зеленського в тому, що він взяв на роботу російського шпигуна Демченка, поруч сидить Порошенко, який зробив Демченка радником президента. Якби на ефірі був "слуга народу", якому вистачає інституційної пам’яті, який це пам’ятає, то таким чином, м’яч у дискусії перекидається на поле суперника. На жаль, таких речників на ефірі не було. За день до того ефіру Аваков у тій же студії сказав, що наклали санкції на спонсора сайту Цензор, бо він пов’язаний із контрабандистами. Слуга народу мав би технічно запитати в них, чи це правда.

- Виходить, це проблема "слуг", що немає таких – з інституційною пам’яттю?

- Або так, або просто немає скіллів. Останні місяці їм там відведено роль хлопчиків та дівчаток для биття. Зеленський, я вважаю, теж має ходити на ефіри і, повірте мені, всі здуються в той самий момент. Бо вони всі такі зухвалі та сміливі поки що сидять маловідомі депутати, об яких можна витирати ноги. Буде президент, і я подивлюся, як вони ставитимуть запитання і як він за відповіддю в кишеню не полізе.

- Чому ж не ходить?

- Я думаю, це питання потрібно ставити людям, які визначають медіа-план. Можливо, він ходитиме. Це ще питання його графіку. Але "Слуга народу" – партія президента, і він для них символ. Депутат, який бачить президента в активній позиції, більше йому довіряє. Його рейтинг пішов би вгору, як це було після рішень РНБО на початку року, і депутати підбадьорилися б, відчули б, що у них є гарні шанси на переобрання.

- Я правильно вас розумію: немає президента – немає рейтингу у "слуг"?

- Рейтинг у розпал сезону, під час затишшя, перед виборами та після них – це різні показники. Звичайно, після виборів у президента рейтинг росте за інерцією і за три місяці досягає піку. Потім знижується, середина терміну – критичний момент, коли рейтинг може піти вниз, а може вгору. Під вибори рейтинги поводитимуть себе інакше. Все залежить від того, як хтось поводиться на цьому електоральному полі. Тобто, це все не показник, згадайте 2019 рік і показники Юлії Тимошенко, яка претендувала на президентське крісло. Тому нинішні рейтинги президента показують лише те, що відбувається зараз. Головне, щоби не було жодних патологій.

– Добре, а рейтинг Зеленського за останні 2-3 місяці 25-30% – це хіба не патологія вже?

- Ні, це моделювання, по суті, першого туру. Те, що рейтинг не змінювався за два з половиною роки – це аномалія. А зараз він просів, тут впливає ще й сезонність: восени люди часто невдоволені — десь не ввімкнули опалення, десь ще щось, навіть через відсутність сонячного світла у людей інші емоції. Немає тієї динаміки, яка у людей навесні та влітку. Думаю, навесні та влітку рейтинг буде іншим. Подивіться за своїм емоційним станом у листопаді, лютому та на початку травня.

- Я це все до чого веду, чи не вважаєте ви, що рейтинги влади знижують якраз не сезони, а каламутні історії на кшталт ДТП Трухіна, висловлювань Тищенка чи Третьякової

- Так, ці події просаджують рейтинг. І ДТП найгучніше прозвучало. Я вважаю, що в цій історії, яка б вона не була хвороблива, треба поставити крапку. Нехай слідство скаже, що там було. Чому з Мецгером історія прожила один день (Під час інтерв’ю глави державного Укрексімбанку Євгена Мецгера служба безпеки за його вказівкою напала на журналістів "Радіо свобода" і відібрала відеокамеру, видаливши при цьому запис. Пізніше запис вдалося відновити і Мецгера таки звільнили — Ред.)? Бо слідство одразу встановило та покарало. І повірте, у плані наближеності до президента Мецгер був набагато ближче, ніж Трухін. Тому що Мецгер через дружину дружив із «кварталівцями». Що ж до Третьякової, це неприйнятно, але це було особисте листування у вузькому колі, ми теж у вузькому колі можемо не стримувати себе у емоціях.

- Як ви вважаєте, чи повинен президент йти на другий термін?

- Наразі йде масована інформаційна кампанія з дискредитації як Зеленського, так і його ідеї піти на другий термін. Гордон, який зараз працює гостем у Ріната Ахметова, просуває ті самі тези, що Зеленський не піде на другий термін. Ціль зрозуміла — зробити це рішення максимально токсичним. Тому що Ахметов не зацікавлений у Зеленському, як у президенті. Ще Ахметов почав нацьковувати Зеленського з Єрмаком, за допомогою меседжів, що це Єрмак піде на вибори. Хоча зрозуміло, що Єрмак нікуди не йде.

Чи піде Зеленський чи ні – вирішить він сам. Але я думаю, що треба вирішувати, виходячи з рейтингів. Цей час, який залишився до ухвалення рішення, потрібно присвятити змінам, щоб це рішення було виграшним.

- А ви вважаєте, Гордон, Разумков, Кличко, наприклад, можуть бути конкурентами Зеленському?

- Конкурентом може бути будь-хто. Хоча я гадаю, що Гордон не піде. Не впевнений, що Разумков буде конкурентом на виборах президента. Його мета – парламентські вибори.

Головний у цій історії Ахметов, у якого в голові вже наступні парламентські вибори, і він думає про склад наступної Верховної Ради. Із Зеленським він уже закрив історію, зрозумівши, що з ним спільну мову вже не знайде.

Сергій Лещенко – колишній нардеп та відомий у минулому журналіст

- Не можу не спитати ще про Разумкова. Критикуючи його, ви часто запитуєте своїх підписників, чи варто відібрати у нього мандат. Але за аналогією можна згадати вас у минулому скликанні парламенту, куди ви пройшли за списками Блоку Петра Порошенка, а потім за якийсь час почали його критикувати. Чи не мали б і у вас тоді намагатися відібрати мандат? Адже ви теж були членом фракції, членом команди президента, зайшли до парламенту під його брендом?

- Останню фразу я категорично відкидаю. Я не заходив ні на чиєму імені. Коли мене обирали, то я вже був відомий журналіст, мав міжнародні премії, я написав дві книги, провів сотні розслідувань. Я не був одним із багатьох, хто став політиком завдяки тодішньому та нинішньому президентам. Але тоді я розумів, що вони мали інтерес вигнати мене з фракції, позбавити мене мандата, щоб я перестав говорити з трибуни правду в інтересах суспільства. Якби я вийшов із фракції, то мої депутатські повноваження було б припинено того ж дня і Ігор Кононенко прямо про це говорив.

А Разумков виявився заручником ситуації, він був позафракційним, при цьому він обирався за списком і сам декларував, що таких як він потрібно позбавляти депутатського мандата. Але я не знаю, чи буде це рішення ухвалено, я його нікому не нав’язую.