"путіна при владі не буде": в розвідці розповіли про сценарії усунення диктатора рф

Кремль продовжує тероризувати українські міста та не полишає відчайдушних спроб протиснути оборону ЗСУ на Донбасі. Разом з тим не вщухають розмови щодо великого наступу України як чергового етапу воєнного протистояння з рф. Навіть ведуться дещо оптимістичні дискусії про військову катастрофу росії.

"Телеграф" розпитав Андрія Юсова — представника Головного управління розвідки Міноборони України, — як Сили оборони звільнятимуть окуповані території, хто врешті зупинить диктатора рф і до чого тут терорист Гіркін, а також чи дійсно (не) існують дублери путіна та двійники у начальника ГУР Кирила Буданова.

Пропонуємо вашій увазі другу частину інтерв'ю.

Нагадаємо, у першій частині інтерв'ю "Телеграф" цікавився у Юсова, чому змінилась ракетна тактика рф, які нові провокації готує путін, та що не так із прогнозами щодо контрнаступу ЗСУ.

Про колаборантів і оточення Януковича

— Що розвідці відомо про настрої влади та колаборантів у Криму? Чи стали вони охотніше співпрацювати з наближенням контрнаступу ЗСУ?

— Так, тимчасово окупований український півострів Крим сьогодні значно більше відчуває наближення деокупації та, на жаль, відчуває наслідки повномасштабної військової агресії з боку росії.

Якщо до 24 лютого 2022 року Україна офіційно говорила, що деокупація Криму відбуватиметься дипломатичним і політичним шляхом, сьогодні реальність вже інша. Це означає, що дипломатичний шлях також може використовуватися, але вже вочевидь не тільки він.

Говорячи ж про колаборантів, вони звичайно готуються, звичайно відчувають. Багато вже вивезли свої родини, багато хто пробує це робити. Кому пощастило — виїхали за кордон так званої російської федерації. Кому не пощастило — десь заховали родини біля москви-петербурга. Комусь не дозволяють це робити, і вони змушені чекати на валізах у тому самому Криму. Але, так, вони розуміють, що нічого доброго на них не чекає.

Серед тих, хто готовий співпрацювати, такі безумовно є. Це різні категорії, у тому числі й серед умовних колаборантів. Вони роблять це, зрозуміло, не з міркувань любові до України (чи опозиційних настроїв до путіна), а здебільшого йдеться про спробу врятувати власне життя, якісь статки та отримати гарантії безпеки. Зрештою, Україна буде використовувати всі інструменти, щоб відновити власний суверенітет. У тому числі покарати людей, винних у воєнних злочинах.

— Наскільки обізнаною є українська розвідка щодо подальших планів рф з огляду на те, що перед вторгненням росії начальник ГУР Кирило Буданов був одним з небагатьох, хто прогнозував повномасштабну агресію росії та навіть показував карту з напрямками атак?

— Наведені вами факти і всі події, що відбувались вже після 24 лютого показували, що Україна точно знає більше про те, що відбувається в рашистській воєнно-політичній еліті, ніж кремль знає про події на українській території. Це стосується як ситуації і з суспільною думкою українців, так і ситуації в так званих елітах.

— Як щодо оточення Януковича, яке виїхало з України? Чи є серед них представники, які проявляють "комунікабельні здібності" (тобто, готові ділитися з ГУР інформацією)?

— Є і серед них такі. Ми не будемо говорити про конкретні прізвища. Але головне, що такі люди є на різних рівнях воєнно-політичного керівництва як на умовному федеральному рівні, так і на регіональних рівнях.

В принципі, безперспективність путінського режиму (сучасної росії у такому вигляді, як вона є) розуміють багато представників так званого рашистського істеблішменту. Це зайвий раз яскраво підтверджує й останнє аудіо, яке всі чули, між представниками російської еліти — бізнесу, шоу-бізнесу. Це лише така собі верхівка айсбергу. Насправді, таких настроїв та людей, які готові до більш активних дій (а не просто телефонні розмови), стає все більше.

Про усунення путіна

— За інформацією західних ЗМІ бортніков, патрушев і, очевидно, ковальчук були серед тих, хто схиляв путіна до початку вторгнення. На вашу думку, хто може схилити путіна до закінчення так званої "сво", або хто з оточення диктатора може знищити його фізично?

— Власне, не знаю, чи можна так взагалі ставити питання про схиляння путіна до чогось. Тому що сценарії можуть бути різні. В цих різних сценаріях путіна при владі не буде. Ні умовного, ні політичного, ані колективного, ані публічного. А все інше — будуть спроби будувати нові конфігурації.

Якщо говорити з глобальної точки зору, то росія цю ганебну війну вже програла. Тому що жодної поставленої цілі не досягнуто. Навпаки, отримані негативні результати за усіма напрямками, що військовими (найкращі частини реформованої армії рф вже знищені), що економічними, що політичними, що іміджевими та ін.

Далі — питання фіналу і нової реальності. Звичайно, це багато хто в рф розуміє. Ми зараз не будемо говорити, хто може очолити цей процес (зміщення путіна, — Авт.), щоб не допомагати репресивній машині. Проте бажаючі точно будуть.

— Один з бажаючих — євгеній пригожин, який дуже сильно бажає і всі це розуміють. Хоча очевидно, будь-яких передумов, щоб зайняти бодай місце міністра оборони на даний момент у нього немає. Яке майбутнє ми бачимо для нього з точки зору конфігурацій у теперішній росії, враховуючи, що він має якісь залишки приватної армії, фінансові потоки, ботоферми, плюс вплив в Африці?

— Пригожин робить заяви не від власного імені. Зрозуміло, що без згоди і підтримки певних партнерів і патронів та гарантій безпеки така фривольна поведінка по відношенню до воєнно-політичного керівництва диктаторської росії була б проблематичною.

Однак, так, він робить ці заяви, щоб у новій майбутній реальності зберегти себе, свої активи і мати можливість зокрема й політичної перспективи. Для того, щоб потім вказати, хто був винен у тому, що сталося. І, звичайно ж, він себе до винних не буде зараховувати.

— Які гарантії Україна може надати іншим представникам російської еліти, які готові співпрацювати з нами?

— Це цікава складна дискусія. Ми її детально не можемо розвивати. Втім, зрозуміло, що росія і не стільки вже чинний режим, а як держава (які б вона форми не мала), буде, крім усього, відшкодовувати Україні збитки, завдані агресією. Вже сьогодні йде вивчення та моніторинг всіх активів, зокрема закордонних.

Будуть притягнуті до відповідальності всі, хто фінансував цю агресію. Зокрема, мова йде і про різні форми фінансування (як прямі, так і непрямі). Ми розуміємо, що сучасна російська військова машина часто на прикладі тих же самих приватних військових компаній формально може використовувати небюджетні кошти, а якісь інші фінанси.

Це пов'язано з певними фірмами і людьми. І ці люди розуміють, що доведеться відповідати. Думаю, присутність чи неприсутність на лаві підсудних сама по собі прекрасна перспектива.

Про двійників путіна і Буданова

— Щодо двійників путіна. Назвіть три факти, які підтверджують їх наявність? Багато людей не вірять в цю теорію змови. Наприклад, якби у путіна був двійник, чому б з ним не зіграли умовно "рулетку", тобто прибрали б, а поставити маріонетку в управління росією?

— Можливо ж і зіграли. Ми цього зараз не знаємо. Це — конспірологія. По двійниках, в принципі, поки що на рівні є просто визнання факту, як за замовчуванням. І на міжнародному рівні — європейському та США — це сприймається як реалістичний сценарій.

Якщо говорити навіть не по прямих ознаках, то конкретна інформація є, що там точно існують двійники, по номерам і так далі. Наприклад, одна людина сидить за багатометровим столом навіть зі своїми найближчими колегами і підлеглими. Інша людина ходить, "гуляє" по Маріуполю, вітається з якимись умовно випадковими людьми і т.д.

— Може це просто путінська шизофренія?

— Ні, історія ж про карантин є правдою. Був двотижневий карантин, і тут ми бачимо іншу історію. Потім був путін, що виходить зі старої Toyota в Херсонській області — це теж підтверджує існування двійників. Він показує себе як сильний лідер, але посилає на зустрічі, кого не шкода. Двійники є, це така пряма інформація — така технологія використовується. Не він перший, і не він останній.

— Якщо це така робоча практика, то може і у Буданова є двійники?

— (сміється) Я не бачив. Думаю, що ні.

— Закриваючи тему конспірології — як бути з історією про якусь хворобу путіна? Про це вже кілька років говориться, а він все не помирає…

— Накопичені корупційним шляхом статки дозволяють використовувати всі передові досягнення світової медицини. Думаю, з такими грошима, як у путіна, можна на певному рівні підтримувати працездатність за умов різних діагнозів.

Про останні "козирі" росії у війні

— Повернімось до теми обстрілів України з боку рф. На фоні нових ударів ракетами та БПЛА росія не припиняє виймати свій старий "козир" щодо застосування ядерної зброї. Ця істерія в рф знову посилилась після удару безпілотників по кремлю. Лякалка про застосування ядерної зброї з'явилась навіть на окремих опозиційних сайтах рф. Які є загрози для України?

— Ця історія вкидалась, у тому числі, для нагнітання панічних настроїв. Глобально ядерного шантажу росії вже ніхто давним-давно не боїться. Тобто, із самого початку (вторгнення в Україну, — Авт.) у них з цим не задалось, а сьогодні кожний наступний п'яний твіт мєдвєдєва сприймається з усе більш широкою посмішкою.

Є стримуючі фактори і механізми, які дозволяють говорити, що цього не буде (ядерного удару по Україні. — Авт.). Якби уявити, що тактична ядерна зброя була б застосована росією, то виникає питання: "Що вони отримають в результаті?". Вони вирішать якесь питання оборонного характеру? Ні, глобально нічого не зміниться. Вони зламають у українців волю до спротиву? Ні! Похитнуть проукраїнську антипутінську коаліцію? Ні, швидше навпаки, посилять. Вважаю, що цей шантаж як метод себе не виправдав. Подальші спроби до його повернення роблять путінський режим все більше жалюгідним.

— Які ще "козирі" залишись в рукаві у наших ворогів, окрім ядерної зброї та ситуації з вибухівкою на ЗАЕС? Ядерний, зерновий (загоза голоду), енергетичний шантажі вже були. Що ще є у росії? Наприклад, масовий неракетний терор..?

— Уявити собі сьогодні якісь інші криваві сценарії достатньо важко. Зрештою, з 2014 року в Україні відпрацьовувались активні контррозвідувальні та контрдиверсійні заходи і вони давали свої результати. Спроби ліквідацій активістів, політичних діячів і представників влади були весь цей час. Є результати — затримані групи, заарештовані злочинці.

Сьогодні після повномасштабного вторгнення завдяки такій єдності українського суспільства і роботі спецслужб та правоохоронних органів такі сценарії ворога ускладнюються. Це не означає, що спроб не буде чи не може бути. Однак, легше уявити собі такий сценарій на території самої росії.

Про лукашенка і його "карти нападу"

— Чи є загроза з боку Білорусі і що означає нещодавня заява лукашенка що, мовляв, Україна не збирається нападати на білорусів?

— Ця заява була в принципі логічною, адже весь час від 24 лютого, коли рф намагалася проводити свою інформаційно-психологічну спецоперацію, мовляв, що завтра Білорусь нападе на Україну в контексті участі в наземній операції повномасштабної військової агресії рф, то це була ворожою ІПСО.

Зокрема, Головне управління розвідки Міноборони України казало, що ця інформація (про напад Білорусі. — Авт.) не відповідає дійсності. Зрештою, вона не відповідає інтересам і самому режиму лукашенка. Тому що подібне рішення про вторгнення було б самовбивчим для його режиму. Окрім всього, є цифри соціології, як ставляться самі білоруси до таких перспектив і сценаріїв. Підтримка такої ідеї — нікчемна на території Білорусі. Як би там не було, але громадська думка важлива навіть для диктатора лукашенка. Можливо, такі заяви пов'язані і з цим.

— Для Білорусі є небезпека з боку України?

— Звичайно, ні. Ми адекватна європейська і демократична країна, яка сьогодні захищає власну територію від агресора. Якщо сусідня країна не агресор, їй нема за що переживати. Розуміємо, що режим лукашенка сьогодні є недружнім до України. Але наразі мова не йде про повноцінну участь Білорусі у наземній операції і підтримку білоруськими збройними силами російських окупаційних військ.

Про Гіркіна та росію без путіна

— В продовження теми різноманітних ІПСО поясніть, яку роль грає терорист Гіркін. Часом його випади на адресу кремля підхоплюють вітчизняні ЗМІ, а користувачі соцмереж інколи захоплюються словами терориста, який інколи хвалить ЗСУ, де-факто "дискредитує" армію рф та у диктаторській росії дозволяє собі відверту критику путіна та його воєначальників. Кому це вигідно і для чого Гіркіну дають говорити?

— Насамперед зазначу, що він, звичайно, несамостійний гравець, і робити подібні речі, заяви і активності можна під патронатом тої чи іншої "вежі кремля", тої чи іншої спецслужби росії. Те, що він робить, розраховано насамперед на внутрішню російську цільову аудиторію. З розрахунку, в тому числі, на політичне майбутнє.

Тобто, Гіркін і такі, як він, будуть претендувати на роль нової політичної реальності після путіна, щоб вийти сьогодні з маргінесу, в якому вони знаходяться зі своїми наративами. Але, так, вага тих тез, які він просуває, стає більшою, і знаходить прихильників вже і серед так званого російського істеблішменту.

— Якою загалом росія буде після війни, після перемоги України?

— Вона точно буде іншою.

— Якою саме? Зокрема РНБО прогнозує фрагментацію росію тощо.

— Думаю, це буде територія, на якій активізуються різного роду рухи, у тому числі національні. Є величезна кількість народів на території так званої російської федерації, які по суті так само окуповані, права яких абсолютно нівельовані. Починаючи від Кавказу і продовжуючи всіма іншими республіками та територіями, де проживають корінні народи.

Вони мають повне право для того, щоб нагадати про себе і про свої права. Це — один з аспектів. Таких груп і територій на теренах так званої рф (неоднорідної) є дуже багато. Оскільки за весь цей час на території росії так і не спромоглися створити якесь стійке демократичне утворення з верховенством права, з відчуттям захищеності громадянина стосовно якихось національних, культурних, релігійних прав і свобод, то саме про росію ми сьогодні говоримо, як про державу, яка не вдалася (як про failed state). Відповідно, для неї будуть наслідки.

— Якщо говорити не про конкретний момент, а в динаміці — чи змінювалось питання консенсусу України та Заходу (на рівні спецслужб) стосовно поствоєнної росії?

— Це не питання консенсусу, а — різних сценаріїв, бачення. Іде постійний діалог і дискусія, але в даній ситуації Україна як суверенна незалежна держава цілком має право (і реалізовує це право) на власну точку зору та погляд.

— Насамкінець розкажіть, як складається ситуація зі звільненням бійців "Азову" та інших захисників "Азовсталі" через рік після виходу українських підрозділів із заводу? Які складнощі?

— Від початку повномасштабного вторгнення з полону вдалося повернути вже більше двох тисяч українців, у тому числі захисників "Азовсталі" з різних підрозділів Сил оборони. Безумовно, ця робота буде тривати далі. Це непросто, і ніхто не казав, що буде просто.

Проте на прикладі обміну з медведчуком, коли ми повернули 215 оборонців, на прикладі інших історій, ми показуємо, що Україна не чекає (що навіть передбачено Женевською конвенцією) Перемоги і завершення бойових дій, а працює над поверненням наших людей зараз. Це стосується і захисників "Азовсталі", і всіх інших українських підрозділів, українських полонених, які знаходяться в рашистському полоні. Ця робота триває і продовжується постійно. Процес іде, обміни відбуваються, результати будуть.