Патріотичніші за Бандеру: навіщо ексчлени ОПЗЖ вкладаються у волонтерку

Колишні прибічники "руського міра" завжди можуть сказати, що хоч із Монако, але допомагали армії та пересічним українцям

Вже більше року в Україні заборонена діяльність проросійської політичної партії "Опозиційна платформа — За життя" (ОПЗЖ). І хоча уламки цієї "контори", представлені окремими нардепами, ще дрейфують у Верховній Раді, партії "пригноблених бабусь" як такої вже не існує, а її верхівка залишила Україну.

Та вірогідно, функціонери ОПЗЖ мають серйозні наміри утриматись в політиці навіть після перемоги України, адже у нас продовжують діяти численні благодійні фонди, засновані проросійськими політиками. Чим вони займаються, хто піариться з їхньою допомогою та навіщо екс-члени ОПЗЖ витрачають десятки тисяч доларів на їх утримання, дізнавався "Телеграф".

Політична пам'ять засинає, прокидається… ОПЗЖ

Депутатська благодійність — не ноу-хау для української політичної традиції. Кожен більш-менш помітний політик має благодійний фонд, (як правило, імені себе самого), який у виборче міжсезоння перебуває у сплячці і "прокидається" напередодні голосування. І тоді виборці на округах отримують різноманітні блага: від гречки і календариків у брендованих пакетиках до безкоштовних концертів зірок естради, (у кого які можливості).

Втім, вибори під час воєнного стану наче не очікуються, але благодійні фонди колишніх членів ОПЗЖ вже не "сплять".

Благодійний фонд Вадима Столара

Вадим Столар — одіозний столичний забудовник, ексчлен фракції ОПЗЖ у Верховні Раді. Зараз входить до депутатської групи "Відновлення України". З початку широкомасштабного вторгнення Столар кілька разів виїжджав з України і, за інформацією ЗМІ, й зараз перебуває за кордоном.

Втім, це не заважає благодійному фонду Столара імені самого Столара по класиці робити добрі справи: роздавати гарячі обіди, продуктові набори, закуповувати медикаменти для лікарень. Не забуває, звісно, про військову тематику: спорядження, квадрокоптери. "Фішка" фонду — проект психологічної підтримки.

Якщо проаналізувати сайт фонду, то важко повірити, що Столар взагалі колись був в ОПЗЖ.

"Наша команда — це спільнота заряджених та безмежно вмотивованих людей, які щодня працюють, аби почути довгоочікувані слова: "Україна перемогла!"", — зазначається на сторінці фонду.

Ба більше, фонд Столара навіть пропонує безкоштовні курси сучасної української мови. Що може бути більш патріотично?

На роботу своєї благодійної організації екс-нардеп ОПЗЖ витрачає чимало коштів: за рік великої війни 271 млн гривень (за даними самого фонду). Крім того, згідно з дослідженням руху "Чесно", з квітня по червень на рекламу тільки у Facebook Благодійний фонд Вадима Столара витратив 7,4 тис. доларів. Це перше місце серед усіх політичних рекламодавців. І це не рахуючи, звісно, "джинси́", якою Столар рясно засіяв українське інформполе.

Благодійний фонд Вадима Новинського

Проти православного олігарха Вадима Новинського в Україні відкрито кримінальну справу за статтею 111-2 (пособництво державі-агресору) та введено персональні санкції. Правоохоронці арештували активи Новинського в Україні, а от фонд його імені і до сьогодні працює, в той час коли сам Новинський днями був помічений журналістами під час водних забавок у сонячній Хорватії.

Волонтери олігарха роздають харчі, дарують генератори і медикаменти військовим і навіть закуповують карети швидкої. Розмах такої допомоги, за даними самого фонду — більш як 430 млн гривень від початку широкомасштабного вторгнення.

"Фішка" фонду Новинського — допомога УПЦ Московського патріархату, зокрема Святогірській лаврі, яку зруйнували росіяни.

Благодійний фонд братів Суркісів

Колишній нардеп від ОПЗЖ Григорій Суркіс волонтерить не один, а з братом Ігорем, тому і благодійний фонд має відповідну назву.

"Для Фонда братів Суркіс та ФК "Динамо" (Київ) допомога українцям — це пріоритет", — заявляють на сайті ФК "Динамо".

Щоправда, скільки саме Суркіси витрачають на свої пріоритети, в своєму звіті, що вийшов у липні, фонд не поінформував.

Крім стандартної благодійності (їжа, медикаменти) фонд Суркісів концентрується на ЗСУ. І не воліє цього приховувати: допомогу доставляють фури з гігантськими літерами на бортах "Для ЗСУ фонд братів Суркісів". А в червні брати-благодійники с помпою на стадіоні "Динамо" передавали автівки військовим.

Нестримно волонтерять не тільки політичні важковаговики ОПЗЖ, а й депутати місцевого калібру.

Благодійний фонд Геннадія Гуфмана

Геннадій Гуфман — бізнесмен із Дніпра і затятий регіонал ще з 2006 року, коли обирався у Дніпровську міськраду від партії Януковича. 2020 року він пройшов в Дніпровську облраду за списками ОПЗЖ.

Благодійний фонд у Гуфмана був задовго до початку широкомасштабного вторгнення, однак займався він дрібним "гречкосійством" на окрузі: роздавав продуктові набори, дарував усім нужденним окуляри. Через місяць після великої війни "Благодійний фонд Геннадія Гуфмана" завів собі сторінку у Facebook і почав активно волонтерити.

Щоправда, до розмаху Новинського чи Столара фонд Гуфмана і близько не дотягує, але олію, моркву та картоплю переселенцям роздає, знімаючи про це кринжові відео.

До речі, сам Гуфман 2020 року публічно заперечував агресію рф. "Сьогодні, слава богу, в Україні не йде війна", — казав депутат.

Благодійний фонд "Іллай"

Це дітище ще однієї екс-членкині ОПЗЖ з Дніпра — Ганни Кондракової. До речі, Кондракова за сумісництвом і прес-секретар Гуфмана. ТОВ "Дніпровіжн", що володіє у місті мережею рекламних площ і одним із засновників якого була Кондракова, на місцевих виборах 2020 року завісило все місто рекламою ОПЗЖ. А вже в травні 2022-го Кондракова реєструє благодійний фонд "Іллай" і стає патріотичнішою за Степана Бандеру: "Я прокинулася вранці від вибухів, взяла в руки телефон і прочитала: "Війна". Дуже добре пам’ятаю свою першу дію — я відкрила шафу, взяла прапор України і встановила його на балконі. Тобто я одразу для себе вирішила, що Україна — понад усе", — казала Кондракова у своєму інтерв’ю.

Фонд "Іллай", судячи з інформації на Facebook-сторінці Кондракової, возить по лікарнях Дніпра медикаменти, а торік у грудні подарував госпіталю три обігрівачі.

Навіщо це потрібно?

Звісно, зараз в Україні активно діють не тільки благодійні фонди екс-членів ОПЗЖ. Мають такі фонди "Слуги народу" і "Європейська солідарність".

"Це не нова практика, вона існувала дуже давно. Це те ж саме "гречкосійство", просто під іншим кутом", — пояснює "Телеграфу" аналітик партійних фінансів руху "Чесно Вікторія Максимець.

Просто з початком широкомасштабної війни акценти змістилися.

"Зараз усі рекламні політичні сюжети в Facebook, Telegram, зовнішня реклама, все обертається навколо благодійної діяльності. Чи то благодійний фонд Петра Порошенка, чи то Вадима Столара. Річ у тім, що за опитуваннями люди найбільше довіряють волонтерам, відповідно, і використовуються іменні фонди. Так можна зайвий раз показати своє ім’я і пов’язати його з допомогою. Політична реклама в чистому вигляді, як це було раніше, зараз буде негативно сприйматися людьми, а от до такої реклами вже всі звикли", — додає аналітик "Чесно.

Однак "сіяти гречку" є сенс лише тоді, коли є впевненість, що вона вродить. Якщо ті ж "слуги" ще можуть сподіватися на "врожай" на наступних виборах, то невже сподіваються і колишні члени ОПЗЖ?

"А що їм заважає? Бекграунд? Якщо вони проходили в депутати і залишалися в політиці з бекграундом злодюг, то чому вони не можуть мати шансів у політиці з бекграундом проросійських злодюг?", — коментує "Телеграфу" політолог Олексій Голобуцький.

"Вони точно будуть робити спроби, — додає "Телеграфу" доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, політолог Петро Олещук. — Перезавантажать свою риторику, дистанціюються від проросійської позиції і будуть акцентувати увагу, наприклад, на тому, що вони міцні господарники, чи захищають інтереси громад, соціально незахищених категорій".

Зберігається вірогідність, що до нових виборів суспільство і держава підготуються більш відповідально.

"Очікую, що можуть бути законодавчі обмеження щодо повернення колишніх членів ОПЗЖ в політику", — пояснює "Телеграфу" керівник Центру політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко.

Однак якщо радикальної заборони не буде, благодійні фонди чудово впишуться в контекст післявоєнної виборчої кампанії, коли на запитання "що ти зробив для перемоги", колишні члени ОПЗЖ пред’являть теплообігрівачі в лікарні і фури "Для ЗСУ". Ну, нехай із Монако, але ж допомагав!

"На майбутніх виборах, діяльність благодійних фондів буде основними сюжетами риторики політиків", — резюмує Максимець.

Чи "вродить" волонтерка

Але! ОПЗЖ ж наче скомпрометувала себе вже далі нікуди. Ну то й що з того, що її колишні функціонери будуть лізти у парламент під волонтерськими стягами? Хто ж їх обере? Чи таки обере?

"Майже у всіх з ОПЗЖ, хто був в політиці, проблеми будуть. Але! У деяких політиків, наприклад, Юрія Бойка навіть є певне зростання рейтингу. Не електоральний, а рейтинг довіри, але тим не менш. Це означає, що ядро виборців, яке було з ОПЗЖ, воно з ними і залишилось", — пояснює Фесенко.

"Наскільки вони будуть успішні в загальнонаціональному масштабі, у мене є сумніви, та є ще й місцевий масштаб і там їхні шанси я би не виключав", — додає Петро Олещук.

Крім того, не слід забувати і про громадян України, які перебувають на території ворога.

"Зараз на території росії, за їхніми даними, близько 4 мільйонів громадян України, а реально близько 3,5 мільйона. Це не на окупованих територіях, а ті, хто сам виїхав чи був вивезений на територію рф. Наприклад, близько 20% з цієї кількості після війни повернеться в Україну. Як думаєте, вони будуть голосувати так само, як мешканці Львова чи Луцька? Навіть 20% від 3 мільйонів — це 600 тисяч. За умови зменшення кількості населення в Україні, 600 тисяч це половина прохідного бар’єру", — коментує ситуацію "Телеграфу" політичний аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.

Другу половину "врожаю" можна буде зібрати серед тих, хто в рф під час війни не перебував.

"Не обов’язково, що певна частина населення буде проросійською. Вони можуть бути "євроскептиками", "антизахідниками", хто ностальгує за патерналізмом, фактично за радянщиною. Це також електоральне поле і воно досить велике. А на полі того, що держава буде всім щось роздавати, в Україні і раніше паразитували не тільки проросійські партії", — резюмує Тишкевич.

Втім, діяльність благодійних фондів функціонерів ОПЗЖ в контексті майбутніх виборів — розрахунок стратегічний. В тактичній перспективі: "Це намагання покращити свій імідж, щоб потім на це можна було спертися, — підкреслює Олещук. — Не обов’язково, це може бути пов’язано з подальшою політичною діяльністю, а просто для того, щоб у майбутньому менш актуально порушувалося питання притягнення до відповідальності".

"У них у всіх є активи в Україні, і таким чином вони намагаються іміджево реабілітувати себе", — резюмував Олексій Голобуцький.

Чи було б краще, якби екс-члени ОПЗЖ не витрачали гроші на таку свою благодійність — запитання складне, адже фура "Для ЗСУ" так чи інакше везе допомогу для фронту, однак точно було б краще, якби українці пам’ятали, хто називав російську агресію "громадянською війною".