Зеленський і путін після року "Великої війни" – аналіз від політичного психолога

Як рік війни зрадив президентів України та росії

Напередодні і безпосередньо в день річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну серйозну активність виявили президенти воюючих держав. Володимир Зеленський традиційно провів багато зустрічей з іноземними лідерами, а безпосередньо 24 лютого – велику пресконференцію для українських та західних журналістів.

Ну, а російський диктатор володимир путін виступив із неабияк простроченим у всіх сенсах зверненням до ради федерації (21 лютого), а також став частиною провоєнного шабашу в Лужниках 22 лютого.

Політичний психолог, експерт з питань невербальної комунікації Валентин Кім розповів "Телеграфу", як змінилися і чи змінилися меседжі, з якими зверталися до аудиторій як Зеленський, так і путін.

Зеленського більше травмовано, але до критики ставиться, як і раніше

"Якщо відповісти коротко на питання, як змінився Володимир Зеленський за рік повномасштабного російського вторгнення, відповідь буде практично ніяк. Ми бачимо фактично того ж Зеленського. Безумовно, більш травмованого, ніж раніше. Але ми всі психологічно дуже травмовані після 24 лютого 2022-го", – пояснює Валентин Кім.

За його словами, Зеленському вдалося залишитись настільки ж чутливим, як був раніше. Залишитися досить щирим. Він продовжує дотримуватися висловленої їм одного разу тези – "я хочу залишитися людиною". У ньому залишається людяність.

"У політичному контексті президент теж особливо не трансформувався. Його характер відповідей на запитання під час розширеної пресконференції у річницю вторгнення, те, як він реагує на критику, – такі самі, як раніше. Як Зеленський не сприймав критику, так і не сприймає, — зазначає політпсихолог. — Як був схильний до потреби захоплювати інших людей — настільки ж схильний і зараз. У цьому плані особливих змін я не помітив".

Безумовно, продовжує експерт, президент демонструє дуже людяні риси. Це підкуповує, серйозно емоційно включає його переживання.

"Він дуже емпатичний. І це чудово. Але, знову ж таки, його відповіді на критичні зауваження, особливо від "5 каналу", фактично збігаються з тим Зеленським, якого ми знали до 24 лютого 2022-го", – наголошує Валентин Кім.

Так, Зеленського більше травмовано, акцентує експерт. І настільки потужних реакцій як зараз, коли він мало не плаче, коли згадує про жахіття Бучі, раніше не було.

Тому що не було таких приводів для сліз, пояснює політпсихолог. Але загалом, наголошує він, український президент за рік особливо не змінився.

Путін марить — і щиро вірить у своє марення

Найцікавіше, за словами Валентина Кіма, що кардинально не змінився за рік повномасштабної агресії і путін.

"Він все більше заглиблюється в те марення, яке ніс і раніше. Все більше в нього вірить. Але, знову-таки, це продовження тієї тенденції, що й була. путін все так само не контактує з аудиторією. Це видно було і в Лужниках. "І на більш офіційних заходах, — вважає експерт. — Він не здатний бути емпатичним, харизматичним лідером, спирається на казки і страхи так само як і до вторгнення. Як і раніше, оперує ідеєю "згубного впливу Заходу" і "особливим шляхом росії". Фактично, його останній розгорнутий виступ — послання Федеральним зборам — це якесь переекзаменування. Нічого нового сказано не було. Та й мети такої, схоже, не було. Йому необхідно було просто відчитати певну промову перед ФЗ. Таке собі — перездавання. Він не склав цей іспит у грудні, коли мав звітувати перед Федеральними зборами. Тому цю сесію винесли на лютий".

Нового, наголошує політпсихолог, ми нічого не почули. Ті ж пропагандистські кліше, та ж впевненість у своїй правоті, нездатність критично дивитися на себе і ситуацію в цілому. Та сама спроба презентувати Захід як всесвітнє зло.

У тому числі – у інтерв’ю, що вийшло у вихідні, на одному з пропагандистських каналів.

Та ж характерна для путіна психологічна адаптивна реакція проєкції, коли він фактично проектує на інших те, ким (чим) є сам насправді.

"Я спеціально виписав деякі путінські фрази, що демонструють, як проявляється ця сама проєкція, – продовжує Валентин Кім. – Наприклад – "західні еліти перетворилися на символ тотальної безпринципної брехні". Але, вибачте, це стосується саме російських еліт. Але проєкція чомусь на західні. Або ще.Описуючи Захід, путін каже наступне: "Потік грошей на війну не зменшується. Не шкодують коштів на заохочення смут і переворотів в інших країнах, причому по всьому світу". Але ж насправді – це прообраз саме російської поведінки. Такий випад знову в бік Заходу: "Нічого нового у них немає. Жодної новизни. Все повторюють те саме". По суті, путін говорить про те, як діє російський режим стосовно інших країн, інших народів. Все це було в нього і раніше, залишилося, помітно посилившись, і тепер ".

Центральна влада в росії слабшає і, як ніколи, потребує страшилок

За словами політпсихолога, постійно залякуючи росіян мареннями та казками про неправильний, поганий Захід, про нібито вигаданого там гендерно-нейтрального бога, про батька №1 і батька №2, і так далі, путін йде в архаїку. У деякі древні міфи дрімучого минулого, коли світ був настільки глобальним.

"Саме тоді населенню низки країн вселяли, що за їхніми межами живуть люди з собачими головами, що пожирають немовлят. Такі й подібні страшилки про те, що знаходиться за межами нашої держави, були характерні давнім, не освіченим часам. Для Кремля зараз подібна міфологія важлива тим, що дозволяє консолідувати фактично невиїзну російську спільноту", – пояснює експерт.

Російське суспільство дуже роз’єднане, строкате, неоднорідне, зазначає Валентин Кім. Воно складається із величезної кількості національних, соціальних, економічних ніш. У цьому всьому суспільстві не працюють соціальні ліфти. У ньому найвищий рівень недовіри по відношенню один до одного. І найбільший рівень агресії вищих до тих, що нижче.

"У росії агресія зведена в культ блага. Якщо ти агресивний — ти правильно собі ведеш. Якщо миролюбний — ти тюхтій, рохля, тебе ніхто не поважає. І ось таке суспільство неймовірно роздирається відцентровими силами. Його тримати разом можна лише за умови жорсткої, потужної. централізованої влади, постійно підживлюючи деякими благами (повний холодильник, казки про російську велич з телевізора).Наразі центральна влада слабшає.І вона, як ніколи, потребує міфів, страшилок.Завдання яких – переконати росіян, що за межами росії життя ще гірше. Отже – ми повинні бути разом, консолідуватися і відображати загальну загрозу. Навіть якщо ця загроза вигадана від початку до кінця, як "приводи", що періодично тасуються, для нападу на Україну і продовження агресії", — констатує політичний психолог.