Як Росія намагається змусити НАТО відмовитися від України — і що з цього вийде

НАТО для Росії як для послідовниці політики СРСР — це червона ганчірка для бика

Президент США Джо Байден на відео зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним 7 грудня начебто запропонував створити спецструктуру з обговорення безпеки та членства України в НАТО. Про це заявив Путін, запевняючи, що ідея належить саме Байдену.

Також Байден після розмови з Путіним сказав, що сподівається оголосити про зустріч "щонайменше чотирьох наших основних союзників щодо НАТО" із представниками Росії. Ця ідея, пише Bloomberg, викликала роздратування країн східного флангу Альянсу.

Різними ЗМІ, переважно російськими, активно мусується інформація, що нібито йде підготовка до зустрічі РФ із представниками НАТО, щоб обговорити пропозицію Путіна підписати документ про не розширення Альянсу на Схід.

"Телеграф" розбирався — що відбувається, чому і чи варто турбуватися Україні.

Топ-заяв щодо НАТО та України за останній час

НАТО для Росії як для послідовниці політики СРСР — це червона ганчірка для бика. Але саме цього року ми бачимо посилення риторики російського керівництва щодо Альянсу. І не лише риторики. Втім, представники НАТО теж за словом у кишеню не лізуть.

Ось лише недавні дії та заяви.

1. На початку жовтня Альянс позбавив акредитації вісьмох російських дипломатів, яких викрили у шпигунстві. Після цього РФ вирішила закрити представництво у НАТО.

2. У середині жовтня прессекретар Путіна — Пєсков називав вступ України до НАТО "червоною лінією" для Росії.

3. Під час засідання клубу "Валдай" 21 жовтня Путін запевняв, що у НАТО планують розміщення військових баз на території України. Тоді ж прозвучала його вже мемна заява: "Завтра під Харковом ракети з’являться, що нам робити з цим?"

4. Наприкінці листопада — на початку жовтня в Ризі на засіданні глав МЗС країн-членів Альянсу, генсек НАТО Єнс Столтенберг запевнив, що цей союз не сприймає думки про те, що Росія або інша країна може мати сферу інтересів щодо вступу/не вступу суверенних. держав у НАТО. І нагадав, що у 2008 році на саміті у Бухаресті було оголошено, що Україна згодом зможе стати членом Альянсу, але останнє слово все одно залишатиметься за країнами НАТО.

5. Глава МЗС України Дмитро Кулеба на початку грудня під час інтерв’ю латвійському виданню Sargs назвав знущанням з боку НАТО заяви про прихильність до євроатлантичних устремлінь України — з мінімальною підтримкою цих самих устремлінь. Тоді ж заявив, що членству України в Північноатлантичному альянсі особливо опираються три держави, які вже є частиною НАТО. На думку експертів, йдеться про Німеччину, Францію та Угорщину.

6. Відразу після саміту глав МЗС країн НАТО у Ризі відбувся саміт міністрів закордонних справ країн ОБСЄ у Стокгольмі. Керівник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров намагався робити "закидання" у стилі "Україні не місце в НАТО" та "Україна провокує ескалацію на Донбасі". Але отримав потужну відсіч від голови Держдепу США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

7. За підсумками переговорів Байдена і Путіна, що відбулися 7 грудня, у Кремлі заявили, що Росія хоче отримати юридично зафіксовані гарантії не розширення НАТО у східному напрямку, а також не розміщення у суміжних із РФ державах ударних наступальних систем озброєнь.

В офіційній заяві МЗС Росії пішли ще далі: зажадали, щоб НАТО відкликало обіцянку про членство України та Грузії, яку було надано на Бухарестському саміті 2008 року.

8. Столтенберг заявив, що не підтримує пропозицію Путіна щодо отримання гарантій того, що Україна не вступатиме до Альянсу. І наголосив: відносини НАТО з Києвом визначатимуть 30 представників Альянсу та сама Україна.

Чому консультації частини країн НАТО з РФ — це дивна ідея

Директор Інституту світової політики, політичний експерт Євген Магда зізнався "Телеграфу", що йому видається дивною ідея Байдена про створення якоїсь спеціальної структури для консультацій з Росією.

Експерт пояснює:

"По-перше, відносини між НАТО і РФ перебувають на низькому рівні. Аж до оголошення персонами нон-грата російських дипломатів, які працювали в Брюссельській штаб-квартирі Альянсу — за шпигунську діяльність. По-друге, така спецструктура, до якої увійдуть далеко не усі країни НАТО, викликатиме (вже викликає) зрозуміле обурення, і про це свідчить нещодавня телефонна розмова президента Байдена з представниками Бухарестської дев’ятки. Мова про колишні соцкраїни та соціалістичні республіки (Болгарія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Румунія, Чехія та Естонія), які приєдналися до НАТО вже в XXI столітті. По-третє, як мінімум Польща, Румунія, країни Балтії будуть ставити чимало питань на дипломатичному рівні Вашингтону, не виключаю, що це обурення і є метою провокаційних заяв РФ. Адже путінська Росія працює не лише над захопленням України, а й над дезінтеграцією НАТО як найбільшого у світі оборонного альянсу".

Щодо України, то відповідь, на думку Євгена Магди, очевидна — ми маємо насамперед покладатися на себе, а не на партнерів. Бути готові до різних сценаріїв розвитку подій. І максимально зміцнювати власну обороноздатність.

Росія наполегливо намагається втягнути Захід у якісь переговори щодо Альянсу

Ветеран зовнішньої розвідки генерал-лейтенант Василь Богдан оцінює як позитив нещодавні переговори між Байденом та Путіним. На його думку, вони, можливо, дозволять знизити градус міжнародної напруги, а також на кордоні України, де концентруються російські війська. При цьому закликає звертати увагу на дії, а не заяви Кремля.

Наприклад, 11 грудня з посиланням на Пентагон з’явилася інформація, що американська сторона продовжує фіксувати подальше зосередження російських військ на кордоні з Україною.

До того ж російська сторона вже після переговорів Байдена і Путіна традиційно провалила засідання в рамках Тристоронньої контактної групи переговорників щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

Ну і тепер ще — низка заяв щодо НАТО…

"Загалом стратегія Путіна — ординсько-візантійська. Суть у відволіканні уваги, перекладанні провини на інших, компрометації, розкладанні та ліквідації опонентів — для розширення життєвого простору РФ. Тому всі ці переговори та певні запевнення, про які говорив пізніше і президент України (що, начебто, Путін пообіцяв Байдену не нападати на Україну), не означають, що загроза перестала бути реальною. Росія намагається шантажувати світову спільноту, блефувати. Не роблячи реальних кроків по деескалації. Що стосується НАТО, то Росія традиційно, починаючи з радянських часів, намагається перешкоджати розширенню Альянсу на Схід. І зараз Кремль намагається змусити Захід підписати якісь юридично зобов’язуючі документи в цьому ракурсі", — зазначає Василь Богдан.

Але, наголошує він, вже є чіткі заяви і Байдена, і Столтеберга щодо того, що ні США, ні Альянс загалом не погоджуватимуться на жодні "червоні лінії" від Росії щодо того, кого можуть, а кого не можуть приймати до НАТО.

"Однак Росія наполегливо намагається втягнути Захід у якісь переговори щодо Альянсу. У створення якихось безпекових груп з російської та американської сторони. Навіть якщо вдасться, до цих процесів має бути залучена й Україна, про долю якої багато в чому йдеться", — переконаний генерал.

Чому плани РФ не спрацюють

Василь Богдан вважає, що плани РФ щодо "шлагбауму" на шляху України до НАТО не спрацюють.

"Про те, що Захід не налаштований йти на поступки РФ у контексті розширення НАТО, свідчать і результати, що вже з’явилися, за підсумками зустрічі міністром закордонних справ країн "Великої сімки" (G7) у Ліверпулі. На цій зустрічі розглядалося і питання щодо агресивної політики Росії проти України. І росіянам надіслали чіткий сигнал: все, що може являти собою напад на Україну, матиме високу ціну. Представники G7 неухильно підтримують суверенітет і територіальну цілісність України. Є розуміння істинної ролі Росії в тому, що відбувається. І є консолідована підтримка України", — наголошує генерал.

Втім, хоча статут НАТО передбачає, що до цього союзу можуть приєднуватися країни, які сповідують принципи Альянсу та провели необхідні реформи, рішення ухвалюються консенсусом. А консенсусу щодо України поки що, наскільки відомо, немає.

"Думаю, не варто говорити про те, що Путін і Байден могли до чогось домовитися в цьому ракурсі, що існують якісь таємні протоколи а-ля Молотов-Ріббентроп. По-перше, цього не може бути за визначенням. Зараз інші реалії. Росія — це далеко не СРСР, а США 2021-го — точно не нацистська Німеччина 1939-го, — пояснює Василь Богдан. — По-друге, зустріч була в онлайні. Таке не залишиться таємницею. Ну і, зрештою, одна справа — наміри та бажання РФ, а інша — позиція Заходу. А Захід, здається, нарешті зрозумів, що таке путінська Росія. І підривати себе репутацію, давати Путіну новий привід для експансії, ні Байден, ні хтось інший не вирішить".

Тому, впевнений генерал, спроба Росії добиватися не розширення НАТО на Схід, не розміщувати нові види озброєнь на території України, не проводити спільних військових навчань із нами — не буде сприйнята Заходом.

"До того ж сама Росія порушує все те, чого закликає не порушувати інших. Вона проводить небезпечні навчання, тисне на Україну та Захід, окупувала частину України, продовжує "кошмарити" збройними атаками на східному фронті. А те, що РФ окупувала ще й велику частину Азовського моря, і Керченську протоку, фактично блокуючи Бердянськ, Маріуполь, Генічеськ, давно слід обговорювати на Раді безпеки ООН. Переконаний, що єдиний фронт цивілізованого світу проти РФ не просто існує, але й буде посилений. І у Росії немає перспектив додавити Захід у питанні якихось юридичних документів про зобов’язання щодо нерозширення НАТО на Схід», — резюмує Василь Богдан.

Нагадаємо, що голова Служби зовнішньої розвідки України із 2005 по 2010 роки генерал армії України Микола Маломуж у блозі на "Телеграфі" пояснював, що між Україною, Росією та НАТО йде багатостороння та багатоходова гра.

Також ми писали про те, що в НАТО спростували п’ять головних російських фейків щодо Альянсу та України.