"Російський світ" вирішив "зжерти" чоловіків Донбасу: полковник оцінив можливість великої війни

Читать на русском
Автор
4312
Володимир Путін та наслідки обстрілів на Донбасі
Володимир Путін та наслідки обстрілів на Донбасі. Фото Колаж "Телеграфу"

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов оцінив, чи вистачить сил Росії для бліцкригу, коли вона може піти у наступ, і які проблеми є у Кремлі

Росія цілеспрямовано рухається до "великої війни". Російський президент Володимир Путін не просто визнав "ДНР" та "ЛНР", а й заявив, що зробив це в рамках Донецької та Луганської областей.

Про це вже говорять ватажки окупаційних режимів, натякаючи на необхідність розширення території ОРДЛО. У псевдореспубліках фіксуються колони російської військової техніки, а Путін виставляє нові ультиматуми.

Він наполягає не лише на прямих переговорах Києва з Донецьком та Луганськом, а й на відмові України від курсу в НАТО, визнанні "волевиявлення людей, які живуть у Севастополі та Криму", "демілітаризації України". Альтернатива, схоже, одна – війна.

"Телеграф" обговорив з військовим експертом, полковником запасу Олегом Ждановим, дії Росії, ймовірність війни та можливий розвиток подій.

"Російський світ" вирішив зжерти всіх чоловіків ОРДЛО

– Путін продовжує загострювати. Про що говорять останні ультимативні заяви? Це шантаж чи реальне неофіційне оголошення війни?

– І те і інше. Путін створює максимальні загрози великої війни. Цим шантажує і Україну, і Захід. Мабуть, він зрозумів, що зі США та Європою важко боротися, бо на чолі колективного Заходу стоїть Байден. І завдяки агресивним діям Путіна Байден консолідував увесь Захід навколо себе. І як сказав під час чергового звернення, зараз у них повний консенсус щодо ситуації навколо російсько-українського конфлікту та його загострення.

Розуміючи, що за таких умов тягатися із Заходом неможливо, Путін переключається, як він вважає, на слабшу ланку – на Україну. І ультиматум висуває вже не лише Заходу, а й безпосередньо нам. Що Україна має зробити те, інакше… Фактично виходить – інакше війна. Причому війна спершу руками "народних республік", що б’ються за свої "повні кордони" – у межах Луганської та Донецької областей.

– Як саме це виглядатиме?

– Сценарій уже зрозумілий. І запущений. Росія вустами своїх маріонеток — Пушиліна ("глава" псевдореспубліки "ДНР") та Пасічника (ніби керує квазіутворенням "ЛНР") оголосила мобілізацію місцевого населення. Зараз "відмобілізують" чоловіків від 18 до 55, а то й решту під "соусом" — все для фронту, все для перемоги. Повістки приносять на роботу, людей хапають прямо на вулиці – і тягнуть у мобілізаційні пункти. Відповідних постів та відео повно у соцмережах. Причому з того боку лінії розмежування – істерика! Дружини, діти, батьки, які нещодавно раділи "російському світу", вірили у казки роспропаганди про те, що всі обстріли по мирних — "це злі укри" — зіткнулися з реальністю. З хижим оскалом цього "російського світу", який вирішив зжерти всіх їхніх чоловіків.

Росіяни дадуть жителям ОРДЛО в руки автомати – і поженуть поперед себе, як стадо, на наші позиції. Створюватимуть ілюзію того, що у нас "громадянська війна", що ми стріляємо у своїх. Хоча фактично, якщо ці громадяни взяли автомати і йдуть воювати проти своєї країни – які вони громадяни цієї країни? Яка це "громадянська війна"?

Але РФ діятиме саме так. Дотримуючись заповіту Путіна, який у 2014-му на одній із прес-конференцій відверто сказав: ми поставимо попереду жінок і дітей, а самі стоятимемо ззаду. Так вони й діють на Донеччині. Жінок та дітей розстрілюватимуть у житлових кварталах, звинувачуючи у цьому ЗСУ. А чоловіків, які вчора ще працювали на заводах та в шахтах, мали якийсь невеликий бізнес, – женуть в атаку. А російська армія традиційно стоятиме за спинами цивільного населення – і намагатиметься "перемогти" у цій непростій війні саме так.

– Відомо, що під цю мобілізацію гребуть звичайних – цивільних. Усіх. І якщо вони дійсно будуть кинуті в атаку, їх же – тупо переб’ють. І це ще більше налаштує проти нас мешканців ОРДЛО. Виходить, Путін їх фактично в’яже кров’ю, як своїх поплічників на недавньому засіданні Радбезу, де вони, заїкуючись, висловлювалися за необхідність визнання "ДНР" та "ЛНР"?

– Так звичайно. Росія, як завжди, поводиться низько, підло. Ми змушені будемо відкривати вогонь. А для кремлівських безумців ці люди, яких вони нібито захищають, просто "гарматне м’ясо". Так було і є. А якщо ми не дамо відсіч – росіяни вбиватимуть нас. Тим більше, що інформація про "розстрільні списки" українських патріотів, складені російськими спецслужбами, гадаю, відповідає дійсності. Росія у Криму досі проводить зачистки. І на материковій Україні – тим більше це робитиме, щоб прибрати всіх нелояльних. Інакше не утримає території, навіть якщо зможе їх захопити. Але в Росії завжди діяв девіз – все для перемоги, аж до зради.

Як тільки починаються серйозні бої – росіяни дрейфлять

– Складається враження, що росіяни бояться прямого бойового зіткнення з ЗСУ…

– Так і є. Тому що ми маємо реальний досвід, освоюємо сучасні методики, партнери допомагають нам сучасним озброєнням. І шанс перемогти, особливо у бліцкризі, як мріє Путін, на сьогоднішній день у РФ мізерні. А програти у цій сутичці для Путіна – це політична (а можливо й фізична) смерть. Він не може собі дозволити ув’язнути у позиційній війні. Підуть значні втрати. Ми ж відповідатимемо – і відповідатимемо потужно. Заїхати, як у 2014 році, верхи на броні із зафарбованими розпізнавальними знаками, з криками-улюлюканням "бий укропів!" вони зможуть. А ось живими повернуться мало хто.

Щойно починаються серйозні бої – росіяни дрейфлять. Подивіться на те, що відбувається у Сирії. Щойно американці покришили росіян за допомогою сучасного озброєння, РФ практично перестала вести активні бойові дії. Сидять на базі, як миші. Наразі білорусів тягнуть туди – на допомогу. Ті відбрикуються.

– Коли може розпочатись масована атака противника на Донбасі?

– Я не вважаю, що це справа найближчих днів, як деякі думають. Швидше йдеться про тижні, а то й кілька місяців. Зараз РФ нічим, ніким атакувати. Те, що збирають народ із вулиць, дає нам відстрочку. Цей народ із вулиць треба, як мінімум, переодягнути, як максимум – навчити, хоча б, користуватися автоматом. Тож завтра їх у бій не пошлють. Треба ще якось обґрунтувати необхідність цього самого бою. Інакше народ почне розбігатися. Особливо, коли реально запахне "смаженим". Жителі окупованих територій, дорослі мужики, вони теж не дурні. І розуміють, що росіяни стоятимуть за їхньою спиною, а кулі ловитимуть вони, які прикликали на свою голову цей божевільний "російський світ".

Тобто, у самих цих людей, які ще недавно кричали "Путін, прийди!" може змінитися ідеологія? Відкритися очі на реальну картину?

– Не у всіх, але у багатьох. Особливо коли їх повезуть на передову. Коли вони повною мірою відчують, що їх використовують як стадо баранів. Ось там у них може статися прозріння. На останньому етапі. Зброю проти РФ вони навряд чи розгорнуть, а ось намагатися втекти з поля бою можуть. І це також будуть жертви. Адже за законами воєнного часу їх почнуть вбивати ті, хто стоїть за їхньою спиною. Їхні так звані "захисники". Фактично Росія в цій ситуації виступатиме в ролі сталінського загороджувального загону. Коли крок убік – втеча, стрибок на місці – провокація. Росіяни стоятимуть позаду мешканців окупованої частини Донбасу – з кулеметами. Вони ж чудово розуміють, що відсоток охочих повоювати з "укропами" там мінімальний. Хто хотів – уже повоював. І, швидше за все, давно вирушив на той світ

На думку Путіна, втрачати вже нічого

– А самі російські солдати, як можуть бути налаштовані?

– Те, що генерали рвуться у бій за орденами та перемогами – це одне питання. А наскільки солдати хочуть – зовсім інше. Вони вже майже два місяці сидять то у холоді, то у бруді на полігонах. Якщо вірити російським соцмережам, там проблеми з постачанням гарячої їжі, з обігрівом особового складу. Солдатня палить солярку, чим і гріється.

А якщо вірити білоруським соцмережам, там взагалі настрої упадницькі. Серед завезеної туди "на навчання" російської воєнщини практично немає солдатів слов’янської зовнішності. Основна маса – це буряти, чуваші. Народи, що населяють Заполяр’я. Адже РФ перекинула до Білорусі практично весь служивий Далекосхідний округ. Я навіть припустив, що цим РФ звільняє на Далекому Сході місце для Китаю.

Також, знову ж таки, відповідно до соцмереж, у Білорусі серед російських військовослужбовців процвітає пияцтво, мародерство та бартерний продаж військово-технічного майна. Міняють солярку на самогон. З цього приводу у Білорусі – сплеск самогоноваріння. Нібито можна на самогон навіть автомат виміняти.

– Чи є ризик атаки росіян (можливо, разом із білорусами) з боку Білорусі?

– Наразі більш-менш вимальовується картина російської стратегії. Швидше за все, вони розпочинають наступ на Донбасі за "звільнення" територій "республік" у межах Луганської та Донецької областей. Гонять уперед це мобілізоване "стадо" із російськими кадровими військовими за спиною. Одночасно армія РФ завдає трьох ударів. З Білорусі (на Київ), з Білгородської області РФ (на Харків) та з моря – на Маріуполь або (і) Одесу.

І тоді ЗСУ доведеться розтягуватися на всю країну. На чотири напрямки, а то й більше.

Але це дуже складний варіант для РФ. Вони не готові до затяжної війни. Лише до бліцкригу, судячи з запасів та резервів. Думають, що Україна швидко здасться.

Я не бачу на даний момент достатньої для довгострокового вторгнення кількості сил та засобів.

Так, Путін підписав указ про проведення зборів із резервістами. Але це щорічний указ. Подивимося, яка буде чисельність. Знову ж таки, поки їх зберуть, поки переодягнуть і поставлять до строю… Так, вони можуть бути задіяні у операції. Але це точно не в короткостроковій перспективі.

– Якщо атаку з боку окупованої частини Донбасу можна підвести під більш ніж умовне "звільнення своїх територій", "відповідь на провокації" та інше марення, то чим Кремль аргументує вторгнення з боку РФ чи Білорусі?

– А Росія й особливо не морочитиметься з аргументацією. Вона йде у глуху оборону. На думку Путіна, втрачати нічого. Вони — за "російський світ", за панування Росії на світовій арені. Але як умовний "аргумент" можуть використати самообстріли (типу Україна напала першою). І, звичайно, улюблене путінське – "2014-го в Україні стався державний переворот, до влади прийшла хунта і націоналісти, все під зовнішнім управлінням, ось-ось там з’являться війська та бази НАТО". Тому треба "звільняти братський народ від НАТОвського ярма".

Росія битиме по житлових кварталах

– Чи готові ми відбивати атаку Росії?

– Так, ми готові. І зараз ухвалено абсолютно правильне рішення Зеленським про призов оперативного резерву першої черги. Головне завдання цих людей – укомплектувати військові частини до штату воєнного часу. Це зробить військову частину максимально боєготовою до виконання завдань призначення. Тобто – до ведення війни.

Оперативний резерв – це образно кажучи ті, хто вчора звільнився. Їх не треба особливо готувати. Їх треба просто призвати, обмундирувати і поставити до строю. Вони, на мою думку, вже приписані до частин. Куди одразу й поїдуть.

Так що це абсолютно вірний крок. Як і збільшення бюджету на оборону.

Схоже, нарешті, на Банковій почали робити правильні речі у ракурсі російсько-української війни. Таке враження, що посунули Єрмака з його командою і, нарешті, у Зеленського з’явилися світлі думки.

– Відомо, що в Україні – проблеми з протиповітряною та протиракетною обороною. Що робити, якщо Росія пустить у хід ракети та літаки?

– Захищатись усім, що є, та сподіватися на допомогу союзників. А Росія, якщо вирішиться на відкритий збройний конфлікт, звичайно, пустить у хід і ракети, і літаки. По суті РФ інакше і воювати не вміє. Досвід усіх конфліктів, де вона брала участь, про це свідчить. Росія тупо застосовує тактику 60-х, яку розробили американці у В’єтнамі. Йдеться про тактику "випаленої землі", коли спочатку йде нанесення масованих авіаційно-ракетних ударів, а потім — "зачистка" місцевості мотострілецькими та повітряно-десантними підрозділами.

Так було у грузинському Цхінвалі, так було у Грозному під час другої чеченської війни.

Як я розумію, глава українського МЗС Дмитро Кулеба на нещодавній зустрічі з американським президентом Джо Байденом обговорював ці питання. Включаючи закриття нашого неба та надання Україні систем ППО та протиракетної оборони.

– Що означає – закриття неба?

– Зазвичай, коли виникає кризова ситуація чи збройний конфлікт, держава може оголосити своє небо зоною без польотів. Тобто у повітряному просторі заборонено з’являтися будь-яким літальним засобам, у тому числі нашим. Небо – закрите. Це могло б дати нам якусь фору. Але Росія – божевільна країна, вона не дотримуватиметься жодних правил. Тим більше, що без авіації нікуди не просунеться. Тому сподіватися, що ми оголосимо наше небо безпольотною зоною, а агресор із цим погодиться, не доводиться.

Втім, із російською авіацією ми можемо більш-менш бодатися. Система ППО у нас хоч і стара, радянська, але працює. Вона, по суті, є ровесницею російських літаків. Авіація РФ, незважаючи на певну модернізацію, цілком "збивається" нашими системами С-300, С-200, С-125, Буками. Так що по авіації противника ми можемо завдати відчутних ударів, за яких ефективність застосування тих самих бомбардувальників буде мінімальною.

А ось із протиракетною обороною у нас – біда. Було б ідеально, щоб США підкинули нам пару комплексів "Петріот" (саме у протиракетному виконанні) або інших подібних систем.

– Якщо Росія намагатиметься представити атаку на Україну як "звільнення братнього народу від пануючої маріонеткової хунти" – як вона пояснить ракетно-бомбові удари по містах, мирним жителям?

– У цьому й парадокс Росії. Вона нічого не пояснюватиме. І битиме по житлових кварталах. Розповідаючи згодом, що це створили самі українці. Я був у Грузії 2011-го, через три роки після війни. І місцеві жителі розповідали, що російські льотчики бомбили все підряд. Просто скидали бомби на житлові будинки, розстрілювали житлові будинки – і відлітали назад, повідомляти про "виконання бойового завдання". При цьому навіть не шукали військові гарнізони армії Грузії, удар по яких і був тим самим "бойовим завданням".

Обстріл дитячого садка у Зеленопіллі Донецької області 23.02.2022
Наслідки обстрілу дитячого садка на Донбасі 23 лютого 2022

Чекісти-бізнесмени можуть прибрати Путіна

– Навіщо Путіну ця по суті самогубна місія? Невже у вежах Кремля немає розуміння, що він губить і їх, гробить Росію?

– Ви бачили, як у Патрушева (глава Зовнішньої розвідки РФ) тремтіли губи, як він бекал-мекав на Радбезі, де Путіна "умовляли" визнати "донбаські республіки"? А тепер накладіть поведінку Патрушева на решту еліти навколо Путіна. Вони бояться. І його, і наслідків своїх рішень та дій. Так що є там і розуміння того, що вони мчать у прірву, і, гадаю, спроби це якось пригальмувати.

Дуже схоже, що у Путіна – проблеми із генералітетом. У Росії є чекісти-бізнесмени, а є чекісти-генерали. І річ у тому, що чекісти-бізнесмени – мільярдери. Вони мають літаки, вілли, рахунки за кордоном і так далі. А чекісти-генерали порівняно з ними жебраки. Вони крадуть лише на армії. І при володінні такою міццю, як збройні сили, не мають таких привілеїв як мільярдери. На армії в мирний час багато не накрадеш. Чи то річ – на війні!

Чекісти-генерали хочуть перемог, визнання та грошей – і готові йти у бій. І Путін, схоже, важко стримує цю військову зграю від того, щоб, окресливши голову, кинутися "на Україну". Вони хочуть визнання та перемог. І я не здивуюсь, якщо на тлі нинішньої конфронтації вони сформують військовий уряд – і в Росії може з’явитися хунта. Як це було у Чилі за Піночета. А президент стане "кишеньковим".

Вони вже сформували свою військову касту. І хочуть крові.

Тоді як всякого роду роттенберги, тимченки та інші чекісти-бізнесмени проти війни. Навіщо? Гроші люблять тишу. А їхні гроші зараз стрімко тануть, рахунки та майно за кордоном обкладають санкціями, а то й заарештовують. Воно їм треба?

А генерали кажуть – нам начхати на ваші мільярди, ми свої хочемо заробити, а тому йдемо за перемогою, зробимо собі в Україні славу, отримаємо визнання та звання Героя Росії, намолотимо купу бабла.

Але це – за умови перемоги. Вони не розуміють, що їх можуть розбити тут, в Україні.

Ось у чому проблема Росії. У тому, що вона сьогодні практично некерована. Там безліч внутрішніх протиріч.

– І все це може "рванути"?

– Рано чи пізно… Безперечно. Не виключено, що чекісти-бізнесмени зрештою задушать десь у коридорах Кремля свого "короля". Це ж класика. Світ завжди може поміняти короля. І тоді — король помер, нехай живе король! І цей новий король із чистого аркуша починає стосунки із Заходом та Україною.

Це дуже добрий варіант не тільки для російської бізнес-еліти, але і для всіх. Думаю, Вашингтон та Лондон саме тому запроваджують персональні санкції. Щоб путінське оточення задумалося, що дорожче – дурний Путін або їхні гроші.

Такий поворот вирішив би багато проблем. Не лише наші, а й світові.

***

Кремль наполегливо не демонструє спроб мирного вирішення ситуації.

Після того, як Україна відреагувала на визнання "Л/ДНР" бажанням розірвати всі дипломатичні відносини з РФ, Москва, у свою чергу, відкликала всіх своїх дипломатів із Києва та інших українських міст.

Тим часом у США розповіли, проти кого з РФ вводиться перший пакет економічних обмежень, а також – що загалом чекає на Росію, якщо вона не перестане атакувати Україну.

На тлі нагнітання обстановки Росією та нових санкцій проти неї, держсекретар США Ентоні Блінкен скасував зустріч із головою МЗС РФ Сергієм Лавровим, яка мала відбутися в Женеві 24 лютого. Це унеможливлює і подальші переговори щодо України президентів США та країни-агресора Джо Байдена та Володимира Путіна.