Спекотний грудень України: яким буде останній місяць року для країни

Українська держава має пережити непростий місяць з політичного погляду

Україна входить в останній місяць року з масою гарячих точок. Це і заява президента Володимира Зеленського про переворот, що нібито готується на початок грудня, і скупчення російських військ біля наших кордонів, і розжарювальна ситуація в Раді, де ексспікер Дмитро Разумков створив міжфракційне об’єднання, і «вагнергейт», що набирає обертів. Зрештою, це посилення протистояння між Офісом президента і найбагатшим українцем – Рінатом Ахметовим.

Експерти розповіли «Телеграфу», що принесе грудень Україні на внутрішньополітичній та зовнішньополітичній арені.

Буде позиційна війна між Ахметовим та Зеленським

Політичний експерт, директор Інституту розвитку профспілкового руху Михайло Чаплига найважливішою подією грудня називає ухвалення чи не ухвалення держбюджету на 2022 рік. А якщо ухвалення, то на яких умовах.

«Якихось потрясінь, «майданів» я не чекаю. На 1 грудня плануються протести ФОПів, але вони не мають якогось революційного характеру. У них свої справедливі вимоги проти фіскалізації тощо. І вони розраховують на відповідну реакцію у парламенті. Анонсовані путчі, навіть якщо були, зірвані», – зазначає експерт.

За його словами, найближчим часом буде скоріше просто позиційна війна між Ахметовим та Зеленським, без яскравої фази.

Позиційна війна означає медійну. І ми вже бачимо, як сторони обмінюються ударами. Причому Офіс президента інформаційно під'єднав до гри й СБУ. Ахметов же намагатиметься вибудувати свій політичний проєкт на зло президенту та його «слугам» – з прицілом на наступні вибори. Як президентські, так і парламентські. Мова про партію, яку він створює під Яценюком та Аваковим. Такий собі «Народний фронт-2», але на чолі із Разумковим», – прогнозує Михайло Чаплига.

Він наголошує, що проєкт підтримуватиме євроінтеграційний курс, інтеграцію до НАТО, більш ліберальну економіку, захист великого бізнесу.

«Тобто будується суто праволіберальний проєкт, на який розраховує Ахметов напередодні дострокових або термінових виборів. Поки що складно сказати – парламентських чи президентських. До речі, головна лінія, яку просуватиме цей проєкт – зміна балансів, перетворення України на реально парламентсько-президентську республіку зі зменшенням повноважень президента, – запевняє експерт. – Завдання Ахметова в цьому випадку – позбутися поста президента, перетворити країну на боярщину, завести свою фракцію в парламент, але вже на нових умовах. Позиціювати новий проєкт Ахметова розпочнуть у грудні. Але потрясінь ні в грудні, ні в січні я не чекаю. Буде позиційна війна – не більше».

Зеленський, на думку Михайла Чаплиги, намагатиметься «декомунізувати», максимально послабити Ахметова.

«Якщо Ахметов вживатиме якихось дій провокаційного характеру, наприклад, масові відключення електрики, провокуючи протести, Зеленський може заявити, що олігарх шантажує всю країну. А великий борець з олігархами Зеленський – якраз таки на боці народу. І таке позиціювання може дозволити президенту виграти у цьому протистоянні, – пояснює експерт. – Ахметов міг використати у боротьбі з ОП кишенькові профспілки. Свого часу він наплодив їх чимало, декого навіть завів до парламенту в різних політсилах. Олігарх міг би прикритися ними – і нібито від імені трудящих вимагати, припустимо, підвищення цін на електроенергію, вугілля, захищати «зелений тариф». Але ті кишенькові профспілки, які є в Ахметова, не користуються підтримкою робітників, тож це особливого ефекту не мало б».

Росія продовжить атакувати

На думку політексперта, дипломата Вадима Трюхана, грудень 2021 року стане одним із найспекотніших місяців для президента Зеленського та для України в цілому.

«Інтенсивність гібридних енергетичних, міграційних та інформаційних воєн путінської Росії проти Заходу, до якого з недавніх пір по праву належить і Україна, зростатиме в арифметичній прогресії, – прогнозує експерт. – Мета – дестабілізація Європи, створення вогнищ хаосу та анархії в Україні із прицілом на повну делегітимізацію влади. Плюс – примус президента США Джо Байдена до «великої угоди» (big deal), яка б встановила новий світовий порядок, де домінували б сфери інтересів Вашингтона та Кремля».

У цьому контексті, впевнений Вадим Трюхан, для України вкрай важливо зберегти стабільну підтримку своєї незалежності та територіальної цілісності з боку США та інших західних партнерів.

«Не можна допустити жодних домовленостей між великими геополітичними гравцями, які стосувалися б, зокрема України, без України. Отже, міжнародні контакти президента Зеленського найближчими тижнями матимуть визначальне значення для того, як розвиватимуться події в Україні та навколо неї у найближчі 2-2,5 роки», – вважає експерт.

Топ-5 ключових подій

Вадим Трюхан зазначив п’ять ключових для України подій, які або відбудуться у грудні, або будуть відстрочені до наступного року.

1. Контакти по лінії Зеленський-Байден

«Можливі нові переговори вже були анонсовані Вашингтоном, зокрема через несподіване повідомлення президента України про так званий державний переворот, який нібито планувався на 1-2 грудня цього року. Зважаючи на зацікавленість Білого Дому у збереженні внутрішньополітичної стабільності в Україні, вже найближчими днями може відбутися українсько-американський саміт у режимі відеоконференції чи телефонної розмови, – вважає експерт. – Порожнім він не буде. Швидше за все, для заохочення українського керівництва американська сторона оголосить про додатковий пакет допомоги Україні, яка потрібна для протистояння агресивним посяганням Росії та продовження внутрішніх реформ. На тлі намірів Путіна за будь-яку ціну досягти зустрічі з Байденом вже цього року, переговори по лінії Зеленський — Байден набувають винятково важливого значення».

2. Німецький кейс

Йдеться, за словами Вадима Трюхана, про затвердження Бундестагом лідера соціал-демократів Олафа Шольца на посаді канцлера ФРН, а також персонального складу його коаліційного уряду.

«Перші контакти по лінії Зеленський — Шольц, а також глав зовнішньополітичних відомств Кулеби та Бербок покажуть, які перспективи перезапуску українсько-німецьких двосторонніх відносин, — зазначає експерт. – Це особливо важливо після досить неоднозначного останнього року, протягом якого з Києва неодноразово звучали звинувачення у бік Берліна, переважно невиправдані, про здачу українських інтересів на користь Москви».

3. В очікуванні Макрона

Франція, як і Німеччина, є однією зі складових нормандського формату. І, як і з Берліном, у відносинах Києва та Парижа зараз не все гладко.

«Давно та неодноразово анонсовано візит президента Франції Емануеля Макрона до України. Але поки що він так і не відбувся. Останнім часом у французько-українських відносинах утворилася дивна пауза, – наголошує Вадим Трюхан. – Попри спроби української дипломатії заангажувати в Україну французьку сторону, Париж діє вкрай обережно. І той факт, що останнім часом інформація про конкретні дати візиту президента Франції до України не циркулює у ЗМІ, оптимізму не додає. Адже якщо Макрон в черговий раз проігнорує Київ, мабуть, не бажаючи дратувати «друга Путіна», наступний випадок організації такого візиту з’явиться нескоро. У квітні 2022 року у Франції відбудуться чергові президентські вибори. А з наближенням до них Макрону буде не до закордонних візитів».

4. Спроба посадити Путіна за стіл переговорів

На думку експерта, у грудні не послабляться спроби з боку Києва встановити контакти будь-якого формату за участю Зеленського та Путіна.

«При цьому ймовірність очного саміту у Нормандському форматі або на двосторонньому рівні фактично дорівнює нулю, – каже Вадим Трюхан. – Все через діаметрально протилежне бачення сторонами порядку денного переговорів. Водночас виключати будь-який інший контакт, телефоном або відео не слід. Адже у цьому зацікавлені обидві сторони. Путін розуміє, що чергова війна йому може коштувати надто дорого. Тому після досягнення максимально можливого рівня напруги завдяки брязканню зброєю на кордонах з Україною він може піти на контакт, хоч і з позиції сили. Для Зеленського ж така зустріч – взагалі життєва потреба. Адже ключова його передвиборча обіцянка щодо встановлення миру так і залишається невиконаною. Однак ймовірність яких-небудь більш-менш значущих домовленостей виглядає вкрай низькою».

5. Дипкорпус, представники Заходу та Зеленський

Вадим Трюхан нагадує: під час прес-марафону президент Зеленський оголосив про те, що у 20 числах грудня він проведе зустріч із керівництвом українського дипломатичного корпусу та представниками Заходу.

«Зустріч, що давно перезріла, – упевнений експерт. – Думаю, що під час цього заходу президент поставить нові зовнішньополітичні завдання перед українськими дипломатами, а також пояснить нашим західним партнерам логіку дій Української держави на наступний рік. Отже, від цього івента очікуються певні сенсації. У тому числі у питанні коригування стратегії подальших дій України, спрямованих на відновлення власної територіальної цілісності».

Раніше «Телеграф» опублікував прогноз погоди на грудень, прогноз астролога для України на 2022 рік, а також прогноз лікаря щодо ситуації з коронавірусом в Україні у 2022 році.