Жовтнева парламентська революція: що відбувається в Україні і до чого все йде

У вівторок, 19 жовтня, Верховна Рада України призначила нового першого віце-спікера парламенту. Ним став голова пропрезидентської партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.

Це стало вже третім гучним кадровим рішенням жовтня в ракурсі переформатування керівництва парламенту. "Телеграф" згадав хронологію цієї "жовтневої революції-2021" і опитав експертів про те, до чого це все може призвести.

Як зносили Разумкова

В останні півроку все голосніше ходили розмови про можливе зняття з посади спікера парламенту Дмитра Разумкова. Незважаючи на те, що він був першим номером у списку партії "Слуга народу", Разумков все частіше висловлював особливу думку з низки питань. Ті думки, що йдуть нерідко врозріз з "лінією партії". Це і неголосування за низкою рішень РНБО, в тому числі по списку санкцій. І небажання закривати очі на нехтування Регламентом під час ухвалення ряду законів.

Останньою краплею стали розбіжності спікера з Офісом президента щодо прийняття закону про олігархів, який "слуги" за прискореною процедурою протягли через парламент 23 вересня.

Разумков тоді заявив, що закон був прийнятий "неправильно", а в його тексті і правках існують моменти, що суперечать один одному.

Джерела "Телеграфа" у Верховній Раді після цього розповіли, що Дмитро Разумков і президент Володимир Зеленський навіть перестали розмовляти один з одним.

У підсумку в Трускавці Львівської області, де 1-2 жовтня проходило виїзне засідання фракції "Слуга народу" за участі Зеленського, були зібрані підписи за те, щоб почати процедуру відкликання Разумкова з посади спікера ВР.

Вже 5 жовтня Разумкова відсторонили від виконання обов’язків голови Верховної Ради на два засідання.

А 7 жовтня і зовсім відправили у відставку. "За" проголосували 284 нардепа.

До речі, сам Разумков перед голосуванням за його відставку згадав обіцянки Зеленського і викликав оплески парламентарів.

Втім, це не допомогло. Як не факт, що допоможе партії влади цей крок. Як розповіла "Телеграфу" аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно, відставка Разумкова вдарить по самих "слугах".

Але поки вони думають, що на коні. І продовжують правити бал.

Нові старі обличчя

За день до відставки Разумкова, 6 жовтня, з’явився указ президента, яким він звільнив Руслана Стефанчука з посади свого представника в Раді.

Того самого Стефанчука, який був першим віце-спікером Ради. І якого 261 голосом підтримали 8 жовтня в якості нового голови парламенту.

Такий собі "подарунок" Разумкову, який святкував в той день 38-річчя.

Ну, а 19 жовтня вакантне після "підвищення" Стефанчука місце першого віце-спікера зайняв Корнієнко, кандидатуру якого підтримали 256 депутатів.

До речі, те, що першим віце-спікером Ради стане саме голова партії "Слуга народу", що дав у вересні ексклюзивне інтерв’ю "Телеграфу", наші джерела в парламенті повідомляли давно. На даний момент відомо, що Корнієнко не залишить керівництво партією і буде поєднувати обидві посади.

Куди нас веде такий поворот

Опитані "Телеграфом" експерти неоднозначно оцінили жовтневі кадрові перестановки в Раді.

Керівник Центру Політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак думає, що діяльність Ради після остаточного укомплектування президії буде характеризуватися більшою інтенсивністю і плановістю. Але є кілька "але", вважає експерт.

"По-перше, після обрання першим віце-спікером Корнієнка, залишається відкритим питання, хто буде лідером партії "Слуга народу" і хто візьме на себе масу роботи по координації місцевих організацій партії, фінансування діяльності і т.д. Думаю, що тут слід очікувати боротьби різних груп всередині партії за керівну посаду. Корнієнко був багато в чому компромісною і зовсім помірною фігурою. По-друге, з призначенням Стефанчука і Корнієнка сприйняття парламенту — як би ключового органу влади в системі парламентсько-президентської республіки — як законодавчого верстата, "виконавця" волі глави держави тільки посилиться. Звичайно, багатьом це здасться нонсенсом, але це об’єктивна реальність. Україна свідомо дрейфує до суперпрезидентської системи правління. І цей процес має свій електоральний грунт", — зазначає Олег Постернак.

Він нагадує, що Рада повинна прийняти найближчим часом ряд важливих рішень: бюджет на 2022 рік, зміни в Конституцію щодо завершення децентралізації, податковий законопроект 5600, реформа СБУ і т.д.

"Тим часом, загострюється питання взаємин з опозиційними фракціями. Фігура Разумкова, який як-не-як, але все-таки також був провідником волі монобільшості і президента, згладжувала і балансувала опозиційні групи об’єднавчою риторикою колишнього спікера. Нині ж такому "гнучкому" режиму відносин прийшов кінець, — прогнозує Олег Постернак. — у опозиції буде більше бажання звинувачувати керівництво Ради в порушеннях процедур (до речі, можливо це стане певною страховкою від регламентних маніпуляцій). Але, з іншого боку, спікеру і першому віце-спікеру доведеться часом реагувати на прохання про оперативність прийняття рішення з боку уряду і президента. У такому випадку, очевидно, Стефанчук і Корнієнко будуть змушені віддавати перевагу політичній субординації".

Заступник директора Українського інституту політики, політичний експерт Кирило Молчанов вважає, що парламент при Стефанчуку-Корнієнку перетвориться в орган, керований з Офісу президента.

"Ми пам’ятаємо, як Стефанчук керував Радою за відсутності Разумкова, що знаходився на лікарняному, коли пропихували закон про олігархів. Все робили поспіхом, в результаті порушили регламент, включили в документ дві взаємовиключні правки. Згідно з однією — олігархів визначає олігархами РНБО, за іншою — спецкомісія при НАЗК. Як з цієї колізії виходити — поки не ясно. Не виключено, що Стефанчук спробує самостійно підписати даний законопроект. Хоч, згідно з регламентом, робити це повинен Разумков, при спікерстві якого документ приймали. Але, як ми розуміємо (і як відкрито заявляють деякі "слуги"), Стефанчук і Офіс президента не особливо цікавить регламент, процедури, норми. Так що думаю, в майбутньому багато законів, прийняті в такому турборежимі, будуть оскаржені в Конституційному суді. А якщо Стефанчук ще і буде займатися фальсифікацією документів, має всі шанси після закінчення правління цієї влади отримати кримінальну справу", — прогнозує Кирило Молчанов.

Що до перетворення Корнієнка в перші віце-спікери, то це — посилення Стефанчука з політичної точки зору, вважає експерт.

"Все ж Корніненко — лідер партії. Принаймні на даний момент. Керівництво парламенту стає повністю однопартійним. Якщо Разумков намагався показати, що він голова усього парламенту, що для нього все фракції рівні, то Стефанчук і Корнієнко будуть просто керувати Радою як ставленики "Слуги народу". Вони явно не мають наміру представляти інтереси всього парламенту — лише правлячої більшості".

Кирило Молчанов припускає, що знову запрацює "шалений принтер", закони прийматимуть за скороченою процедурою. І №5600 про підняття податків на все і вся, і про держбюджет-2022, і багато інших.

"Турборежим набере обертів, як восени-2019, на початку роботи Ради цього скликання. Але, як і тоді, все це буде виглядати, м’яко кажучи, сумнівно з точки зору дотримання всіх правил і процедур, — зазначає політолог. — А після зміни керівництва Ради — ще більш сумнівно".

Глава Центру політичних студій "Доктрина", політичний консультант Ярослав Божко також прогнозує, що зміна спікера і віце-спікера будуть вести до більшої підконтрольності парламенту Банковій.

"В остаточному підсумку, Стефанчуку навряд чи вдасться зайняти позицію медіатора між фракціями, яку часто хотів на себе натягнути Разумков. Тому роль монобільшості зросте, причому багато в чому на шкоду тому ж регламенту ВР і іншим формальним нормам роботи парламенту", — прогнозує Ярослав Божко.

Крім того, на його думку, Стефанчук, позбавлений власної політичної ініціативи (на відміну від того ж Разумкова), буде набагато більш поступливішим в плані підписання законів.

Як повідомлялося, 19 жовтня Разумков "засвітився" в сесійній залі Ради в компанії п’ятого президента Петра Порошенка.