Бунт вагнерівців через 10 днів: причини заколоту та його провалу, що буде далі – аналіз ситуації від генерала

У понеділок, 3 липня, через десять днів після заколоту ПВК "Вагнер" євгена пригожина, його вирішив прокоментувати міністр оборони росії сергій шойгу, проти якого багато в чому і був направлений бунт. У своїх оцінках він був скромний, заявивши лише, що плани бунтівників провалилися нібито тому, що особовий склад збройних сил виявив вірність присязі.

Набагато більш розгорнутим аналізом ситуації з "Телеграфом" поділився генерал армії України, екскерівник Зовнішньої розвідки України (з 2005 по 2010 роки) Микола Маломуж.

Як кремль та пригожин загралися

На думку генерала Маломужа, причина бунту багато в чому полягає в тому, що путін та його оточення – загралися.

– Вони створювали постійні протиріччя між різними структурами (частина міноборони – вагнерівці, міноборони – ФСБ, однак у конфлікти втягувалися Росгвардія і кадирівці). Створювалися умови постійної конкуренції. Щоб силовики не створили спільних блоків проти панівного режиму. Навіть на фронті всі ці групи використовувалися з прицілом на конкуренцію: хто ефективніший, кому дістанеться найжирніший шматок із царського столу, – пояснює експерт.

Враховуючи більший доступ до ресурсів, перемагати почало керівництво міноборони — угруповання під керівництвом міністра шойгу та голови генштабу герасимова.

– Суперечності між ними та пригожиним наростали. У цій ситуації путін вважав за краще стати на бік армії, взявши під контроль найманців. Так і виник червневий наказ міноборони про обов’язковість договорів зі збройними силами рф для всіх груп, які раніше цього не зробили. Включно з ПВК "Вагнер". Це, звісно, не влаштовувало пригожина, який відкрито давав зрозуміти, що бажає отримати своє місце у російському політичному просторі, а не бути просто "кухарем путина" (хоча фірма "Конкорд" приносила йому чималий прибуток) і керівником приватної армії, яку керівництво Кремля могло використовувати за своїм розумінням, – зазначає Микола Маломуж.

Однак путін, продовжує він, все більше відсторонювався від пригожина, демонстративно не реагуючи на його скарги на шойгу та герасимова.

– Що, зрозуміло, дуже обурювало ватажка вагнерівців. Мовляв, як так? Раніше був у близькому колі царя, практично виконав його бажання про захоплення Бахмута, поклавши там десятки тисяч своїх вояків... Чому ж мене страчують, а не нагороджують? І пригожина, схоже, понесло, вважає Микола Маломуж. – Він вирішив показати, хто у хаті господар. Що представники групи шойгу-герасимов слабкі, не володіють ситуацією ні на фронті (не випадково відразу після відходу вагнерівців з Бахмута пішли пригожинські видосики про те, що регулярна армія здає там позиції), але навіть усередині рф. Ватажок вагнерівців не тільки відмовився вести свою армію на підписання контракту з міноборони, назвавши це "шляхом ганьби". Пішла також різка критика щодо підстав війни (т.зв. "СВО"), сподіваючись зачепити амбіції вже самого путіна – і таки достукатися до нього. Продемонструвати, що тільки радикальний формат, на який роблять ставку пригожин та його прихильники у міноборони (той самий суровікін), може змінити ситуацію на краще для кремля. Ось тільки, давайте, швидше приберемо паркетних генералів на кшталт шойгу, дамо більше ресурсів пригожину – і тоді…

Однак путін, акцентує експерт, підтримав сторону саме збройних сил в особі шойгу та герасімова. Припускаючи, що стратегія у вигляді формування нових армій, нових корпусів проявить себе ефективніше, ніж пригожинські авантюри і "м’ясні штурми". Зачепили путіна, можливо, і постійні демарші ватажка вагнерівців. З погляду господаря кремля, той явно загрався, наголошує генерал. А з погляду пригожина – загралися ним.

Чому бунт "здувся"

Врешті-решт, продовжує генерал, було дано команду оточити вагнерівський табір під Ростовом — і або роззброїти найманців, або змусити підписати контракт. Потім стався дивний обстріл цього табору. І путч, який не мав перспектив.

- Як ми пам’ятаємо, пригожин захопив Ростов, взяв під контроль Воронеж, почав навіть погрожувати Москві. Вагнерівці йшли відносно вільно територією низки областей. Десь їх навіть вітали. Але вони не обросли достатньо прихильниками ні в армії, ні в Росгвардії, ні, тим більше, у спецслужбах. Хоча треба зазначити, що на початку бунту путін явно перелякався. Навіть втік із Москви, побоюючись всенародного повстання. Зрозумівши, що цього немає, задіяв всі ресурси, особливо ФСБ. Куратори саме звідти свого часу фактично дозволили пригожину так високо піднестися. А тут пішли масові обшуки у його лігві у Санкт-Петербурзі, перекриття потоків. І пішли прямі сигнали йому, що коли не зупинить свій т.зв. "Марш справедливості", колони просто розстріляють балістичними ракетами, — розповідає екскерівник Зовнішньої розвідки.

За його словами, ті невеликі засоби ППО, які були у вагнерівців та дозволили знищити літак і шість гелікоптерів, тут були б безсилі.

– Удари завдавали б з відстані 100-150 км. Плюс – спецназ ФСБ та військової розвідки вже чекав бунтівників на підступах до Москви. Це головорізи високого класу, які б покришили залишки пригожинських найманців, – пояснює Микола Маломуж. — І пригожину пояснили — або ти будеш знищений, або йдеш назад за певних гарантій. Життя збережемо, дамо відвести частину вагнерівців. Для збереження лиця зобразимо все так, ніби переговори вів якийсь відомий політик. Зрозуміло, не путін. У результаті смикнули лукашенка. І розіграли схему, як по нотах.

Вже після бунту, продовжує експерт, путін зібрав керівництво збройних сил, Росгвардії, ФСБ. Ті йому знову присягнули на вірність. А в опалі опинився суровікін і низка інших близьких до пригожина персонажів.

Після путчу: що далі

Микола Маломуж наголошує, що путч, хай і невдалий, наочно показав слабкість путінського режиму, всіх силових структур, особливо на першому етапі. Якби заколот був масштабнішим, він міг призвести до краху нинішньої влади, вважає експерт.

– На жаль, цього не сталося. І путін навіть після такого потужного удару залишається досить сильним. І явно пригадає тому ж гіркіну-стрєлкову образи на свою адресу, вимоги путінської відставки як слабака, – прогнозує генерал. — На даний момент путін намагається акуратно, без особливого ажіотажу, щоб не показати, як він був наляканий, закручувати гайки.

Вагнерівцям, зазначає експерт, поки що дали вибір. Або підписувати контракти з міноборони (з ймовірним залученням до подальших бойових дій проти України чи відбуттям в Африку та інші країни, де задіяні сили пригожинської ПВК, які там переводяться під контроль міноборони рф), Росгвардією чи іншими силовими структурами. Або відходити від справ. Або вирушати до Білорусі, де створили вже якусь подобу табору приблизно за 80 км від Мінська.

Тобто, пояснює Микола Маломуж, угруповання "Вагнер" береться під контроль. Оперативний, бойовий. Розвернутися пригожину проти лукашенка чи путіна вже не дадуть, упевнений він. Натомість, ймовірно, дадуть можливість взяти участь у різноманітних прикордонних провокаціях – проти України, Польщі, країн Балтії.

– Щодо пригожина, поки він продовжить відігравати символічну роль лідера вагнерівців. Але позиції різко послабшали. Тих командирів, які вирішили залишитися з ним, спецслужби рф зараз активно перевербовують. На кожного є чим натиснути. Кожного є чим підкупити. Жоден найманець не воюватиме, доки не отримає своєї місячної допомоги. А суми там значні – від 3 до 10 тисяч доларів. У бойових ситуаціях командири можуть отримувати до 20 тисяч доларів щомісяця. Враховуючи, що путін чітко дав вказівку провести ревізію коштів, які йшли з держскарбниці на пригожинський "Конкорд", на забезпечення вагнерівців, враховуючи розрив держконтрактів з ними, а також позбавлення пригожина його медіаімперії, враховуючи, як нині трусять скрізь рекрутингові агенції цієї ПВК, а також "схрони" пригожина, — з грошовим забезпеченням незабаром виникнуть великі проблеми. Плюс – найманців позбавляють важкого озброєння (вертольоти, ракети, гаубиці, засоби ППО). Не кажучи про забезпечення боєприпасами. Армійська лавка тут для них прикрита. У тих, хто базуватиметься в Білорусі, залишаться хіба що автомати та кулемети. З таким зараз багато не навоюєш, – наголошує генерал.

Тим більше дивним здається йому переполох у країнах НАТО і не лише — щодо перебазування частини вагнерівців до Білорусі.

- Якийсь зовсім дивний переляк! Слабоозброєних найманців навряд чи врешті-решт набереться понад 8 тисяч. На певній відстані від їхнього табору, швидше за все, розташується (не явно) оточення з російського та білоруського спецназу. Проводитиметься активна робота ФСБ усередині пригожинського контингенту. А використовувати їх стануть у цільових операціях. І, найімовірніше, частково. Відпрацювала якась група ту чи іншу провокацію, отримала за це гроші – чекайте на подальші вказівки, – припускає експерт.

На його думку, власними силами вагнерівці на Україну з боку Білорусі точно не підуть. Це можливо лише у складі потужного російського, білоруського чи змішаного угруповання військ.

– І ми до подібних дій давно готові, ще до перебазування пригожинської орди в РБ, зосередивши на тому напрямі серйозні сили та засоби, провівши мінування місцевості та інші запобіжні заходи. Але поки що перспектив наступу з того боку не проглядається. Усі ресурси, які є, путін кидає на схід та південь України. Саме це зараз його основний головний біль, адже ініціатива там уже близько місяця як перейшла до ЗСУ. І все ж таки президент дав доручення зміцнити наші позиції на півночі, – зазначає Микола Маломуж.

Частина вагнерівців буде під постійним оперативним контролем. Особливо пригожин. Якому точно не пробачать, упевнений генерал. За його словами, путін не прощає зради. А тут не просто зрада – а від колишнього зека, "кухаря", який не просто повстав проти свого царя, але ще й неабияк налякав цього самого царя, виставив його в непривабливому світлі.

– Тож пригожина обов’язково приберуть. Не швидко, щоби це не виглядало як явна путінська помста, що буде сприйнято як черговий прояв слабкості. І, звичайно, обставлять усе так, щоб кремль залишився осторонь, — прогнозує експерт. – Є десятки варіантів. Приміром, розбірки між вагнерівцями та власне пригожиним – по грошах, якихось зловживаннях, зраді тощо. Чи можуть влаштувати ДТП або серцевий напад (відповідних препаратів у російських спецслужб вистачає). Але результат один – пригожина буде знищено. Або кинуто на такий напрямок, де його знищать наші Сили оборони. Думаю, мова тут не про дні-тижні, а скоріше про місяці.

Зважати на пригожина ніхто не буде. Він не відновиться, як і його прихильники, упевнений Микола Маломуж.

– Зараз проводяться системні заходи щодо генералітету, офіцерської ланки, чиновників. Хто і як проявив себе під час пригожинського бунту. Найменші сумніви в лояльності каратимуться, – зазначає генерал – ФСБ щільно працює по армії, що ще більше посилює протиріччя між ними. Адже фактично ФСБ нариває на всіх компромат. І зможе потім маніпулювати. Тож заколот вагнерівців, навіть невдалий, точно зіграв на користь Україні.