"Мегафонна" дипломатія та інші дива: як Україна стала зброєю проти Путіна в руках Байдена

Російському президенту все важче виправдовувати невідповідності в заявах і відверту неправду

Лютий став місяцем, багатим на гучні заяви щодо ймовірного вторгнення Росії в Україну. Фахівці навіть проаналізували сім можливих сценаріїв початку війни, щоб українці чи то більше нервували, чи то мали можливість краще орієнтуватися у тому, що відбувається. Проте паніка виразно відчувається у суспільстві, на що немало вплинули публікації західних медіа, а також заяви іноземних політиків.

Цікаво, що протягом останніх кількох днів після публікації пари нібито "точних дат" нападу Кремля, за кордоном журналісти почали говорити про гру Байдена з Путіним. Інформаційну гру, яка є спробою здобути перемогу в гібридній війні з Кремлем. "Телеграф" проаналізував матеріали кількох видань та коротко викладає їх зміст для читачів.

NYT: гра не на життя, а не на Україну

Представники The New York Times прямим текстом заявляють, що Білий дім діє не лише в інтересах України, щоразу оприлюднюючи дані розвідки. Факти щодо розміщення та переміщень російської армії поряд із українськими кордонами — це спроба протистояти всім пропагандистським заявам Кремля.

За словами журналістів, Джозеф Байден використовує таку тактику не просто так. Вона дозволяє попереджати західне співтовариство, що Володимиру Путіну та його політиці довіряти не можна.

До таких резонансних новин, які видав Вашингтон, NYT відносить інформацію про ймовірні провокації на Донбасі, оцінку кількості жертв серед мирного населення тощо.

Аналіз журналістів веде до того, що нинішня інформаційна війна між Америкою та Росією стала однією з найбільших з часів "кубинської кризи". Про це свідчить кількість розвінчаних розвідкою російських фейків.

У президента Байдена вважають, що чим більше буде правдивої інформації, тим складніше Путіну знову обвести все цивілізоване суспільство навколо пальця.

За інформацією видання, у США не просто взяли дані "з повітря", а за попередньою домовленістю оприлюднили секретну інформацію від спецслужб. Із Байденом погодилася директор нацрозвідки Авріл Гейнс: озвучити факти, щоб ускладнити порядок денний для Росії.

"Заяви Вашингтона про збільшення російських військ підтверджують комерційні супутникові знімки раніше недоступної якості", — наголосили у матеріалі.

Таким чином, резюмує The New York Times, у Вашингтоні намагаються "обставити" Путіна у грі в інформаційну війну, в якій той є "профі".

The Washington Post: "мегафонна" дипломатія та інші дива

Адміністрація Білого дому з моменту приходу Байдена до влади поводилася в рамках "безпрецедентної гласності". Особливо, коли йдеться про Україну та питання ймовірного вторгнення Росії. Такою думкою ділиться оглядач WP Ентоні Файола.

Журналіст, як і його колеги з NYT, звертає увагу на те, наскільки щільно розвідка США працює над отриманням даних щодо російських військ, котрі знаходяться на кордоні з Україною. Всі попередження, які надходять від Вашингтона, Файола і зовсім порівнює з "відстеженням урагану".

За його словами, деякі американські аналітики вже назвали таку стратегію зовнішньої політики як "мегафонна дипломатія". Нерідко до цього словосполучення додають безпосередньо прізвище Байдена.

Громогласність більшості заяв Білого дому не впливає на їх правдивість чи ймовірність, що "російський ведмідь не запустить свої пазурі в Україну", пише Ентоні Файола. За його словами, багато хто з політологів у США наразі схвально оцінює дії Байдена щодо України.

При цьому журналіст нагадує, що окрема інформація, яка надходить із Вашингтона, все одно потребує перевірок.

"Однак багато спостерігачів стверджують, що адміністрація [Байдена] поводиться тактично хитромудро", — зауважує представник PW, додаючи, що такий підхід може допомогти розібратися з різними російськими операціями.

На думку Файоли, великий обсяг опублікованої Білим домом інформації дозволив продемонструвати усьому світу, яку справді небезпека представляє Росія. Вочевидь, це також вплинуло і на позицію Європи, яка зараз дружніше, ніж зазвичай, погрожує Кремлю безліччю санкцій у разі вторгнення в Україну.

"Якщо Путін сподівався на хитромудру приховану атаку, то тепер за ним спостерігає весь світ", — наголосив оглядач.

Відзначив Файола та деякі ризики "мегафонної" дипломатії. Тут головне не переборщити з блефом, щоби не спровокувати Кремль на жорсткі дії, які могли і не плануватися. Також не можна відкидати й варіант того, що Путін міг прорахувати ймовірну реакцію Заходу на свої дії, перекидаючи до кордонів України війська.

Журналісти The Washington Post відзначають, що плюсів подібна тактика все ж таки має більше, ніж мінусів. Головне, не потрапити в "дипломатичне болото", яке може спричинити питання майбутнього України.

Рада США з міжнародних відносин: "бійка" піде по-іншому

На думку експерта Ради Макса Бута, зараз Вашингтон нарешті перестав "битися із зав’язаними за спиною руками". Більш агресивна політика команди Байдена з публікацією безлічі даних дає свої результати.

На такі кроки Америка вимушена була піти, вважає Бут. Насамперед тому, що Росія, ісламські бойовики та інші любителі пропаганди роками розповсюджували брехню, в яку вірили мільйони. Тож у Білому домі вирішили збільшити обсяг справжніх фактів.

За словами Бута, дуже ефективним виявилося попередження США про ймовірну підготовку Росією спеціального "маріонеткового" уряду для України. У цю ж скарбничку він вносить і всі заяви щодо знаходження російських військ на кордоні.

"Адміністрація навіть поділилася інформацією про ймовірні розбіжності в лавах російських військових через ймовірний напад на Україну", — наголошує фахівець.

Макс Бут вважає, що своїми діями США якісно заважає пропагандистській машині Кремля рухатися у звичному темпі. А навіть подібні зрушення в інформаційній війні значать дуже багато.

"Це вже обернулося серйозною єдністю Заходу перед російською загрозою Україні", — резюмував він.

Зазначимо, що поки що західний світ більш ніж серйозно налаштований щодо можливості війни на українській території. Близько трьох десятків держав попередили своїх громадян, що їм краще покинути Україну. Також деякі авіаційні компанії припинили свої рейси до Києва.

На додаток до цього мінімум Канада, Сполучені Штати та Австралія тимчасово "перекинули" дипломатів зі своїх консульств до Львова. Раніше всі ці структури перебували у Києві.