В очікуванні розплати: кого з колаборантів відправлять на той світ після Стремоусова

Читать на русском
Автор
3365
З Путіним у Кремлі нещодавно фотографувалися одіозні колаборанти  Сальдо, Балицький, Пушилін та Пасічник
З Путіним у Кремлі нещодавно фотографувалися одіозні колаборанти Сальдо, Балицький, Пушилін та Пасічник. Фото kremlin.ru

Схоже, для всіх топових зрадників настають чорні дні

Одіозний колаборант, заступник голови окупаційної адміністрації Херсонської області Кирило Стремоусов загинув у ДТП 9 листопада. Якраз того ж дня, коли російське військове керівництво заявило, що ухвалено рішення про відступ армії агресора з правого берега Дніпра, включаючи Херсон.

"Телеграф" вирішив нагадати, хто з колаборантів уже був ліквідований в Україні, а також спрогнозував, хто і чому може стати наступною ціллю – чи то українських спецслужб та підпілля, чи то російських та внутрішньоколаборантських розбірок.

Донецькі смертники

Зрадників та окупантів не любить ніхто. Ніде. Але у рф "фішечка" робити саме з таких покидьків — героїв. Щоправда, нерідко виходить, що російські спецслужби самі потім усувають цих персонажів. Або це роблять конкуренти останніх. Або українські фахівці. Багато чого ми дізнаємось після війни. Поки ж можна згадати тих, кого вже спіткала відплата.

Донецьк та сусідня з ним Макіївка стали місцем загибелі низки топових для російської пропаганди персонажів.

16 жовтня 2016 року в ліфті був підірваний громадянин рф Арсен Павлов (відоміший під псевдонімом "Моторола"), який був ватажком батальйону російських найманців "Спарта" і "прославився" звірствами. На Донбас цей працівник автомийки з Ростова-на-Дону прибув після того, як його засудили за викрадення машини з тієї самої автомийки. Вибираючи між тюремним терміном у півтора року та можливістю помародерити в Україні, "Моторола" обрав друге. Цікаво, що путін посмертно нагородив Павлова орденом "За мужність".

Ну ось такі у росіян уявлення про мужність.

У сусідній із Донецьком Макіївці був відправлений на той світ командир батальйону "Сомалі" Михайло Толстих (позивний "Гіві"). Уродженець Іловайська (Донецька обл.), до війни він працював охоронцем у супермаркеті, а також водієм дизельного навантажувача на Харцизькому сталедротяно-канатному заводі. Відомий звірствами під час боїв за Іловайськ та Донецький аеропорт. "Гіві", скажімо так, "згорів на роботі" – 8 лютого до будівлі "батальйону Сомалі" у Макіївці прилетів "привіт" з піхотного вогнемета "Джміль". У денеерії традиційно все списали на українські спецслужби. Однак, за іншими даними, прибрали "Гіві" його спільники-підлеглі, нібито помстившись так за те, що він покинув їх під Авдіївкою наприкінці січня 2017 року.

Забавно, що поховали "Гіві" поряд із "Моторолою".

Ну а наприкінці серпня 2018-го настала черга ватажка "ДНР" Олександра Захарченка. Ті, хто його прибрав, підійшли до справи творчо – вибух пролунав, коли "курячий маршал" (до 2014-го Захарченко робив бізнес на курячому м’ясі) заходив до кафе "Сепар" у центрі рідного Донецька.

Колишній схематозник-МММщик Денис Пушилін, який став після Захарченка "керівником республіки", побачив у загибелі попередника "слід Заходу" і "високі технології" СБУ. Хтось вбачав у цьому руку українського олігарха-втікача Сергія Курченка, якому Москва дала якийсь час пограбувати й окуповану частину Донбасу.

А СБУ оприлюднила аудіозапис бесіди, який підтверджує підготовку до повалення Захарченка самим Пушиліним.

Луганські ігри

Свої настрої завжди панували і в еленерії – окупованій частині Луганщини. Як зазначали місцеві ЗМІ, за участю "невстановлених диверсійно-розвідувальних груп" там було вбито таких польових командирів бойовиків, як "Бетмен"-Бєднов, "Малюк"-Іщенко, а також ватажок алчевського угрупування "Привид" — Мозговий. У СБУ зазначали, що ватажків місцевих банд, які надто багато знали про "російський слід" у тому, що відбувалося, "зачищали" саме російські спецслужби. Втім, командир партизанського загону "Тіні" Олександр Гладкий запевняв, що Мозгового було вбито під час операції, проведеної саме його групою.

А у листопаді 2017-го трапилося давно очікуване – Луганськ залишив ватажок самопроголошеної "ЛНР", уродженець Чернівецької області Ігор Плотницький.

Імовірно, сталося загострення ситуації, пов’язане з боротьбою за владу між злочинними угрупованнями Плотницького та "міністра внутрішніх справ" еленерії Ігоря Корнета. Не виключалося також, що конфлікт був наслідком протистояння різних груп впливу у росії, що контролює "Л/ДНР".

Цікаво, що сліди Плотницького губляться на теренах рф. І де він зараз, чи живий, достеменно невідомо.

А у квітні цього року ФСБ прийшла за Корнетом, який і за нового ватажка "ЛНР" — Пасічника — залишався "міністром внутрішніх справ".

Є припущення, що Корнету доведеться відповідати (якщо він ще живий) не стільки за численні злочини, які він скоїв на Донбасі (зокрема "кришуючи" наркобізнес та розкрадаючи гуманітарку), скільки за те, що не забезпечив достатнього ґрунту для вдалого розвитку російської агресії після 24 лютого 2022-го.

Стремоусів та інші…

З початку широкомасштабного вторгнення "мишебратів" розкрилося чимало їхніх "консервів" в Україні. Особливо на півдні. Але дехто вже закрився. Назавжди.

Ось коротко – лише деякі з ліквідацій останніх місяців.

В окупованій Михайлівці (Запорізька область) наприкінці серпня партизани спершу підірвали "мера" Івана Сушка, а потім повісили голову окупаційної "поліції" Андрія Рижкова.

26 серпня в окупованому Бердянську висадили в повітря автомобіль "заступника керівника ДАІ" Олександра Колесникова. Зрадник отримав численні осколкові поранення та помер у лікарні.

А 28 серпня в окупованому місті Гола Пристань (Херсонщина) невідомі пристрелили з його ж рушниці екснардепа (входив до лав партії "Слуга народу") та колаборанта Олексія Ковальова.

Вмирав-вмирав, але поки що, на жаль, не помер "губернатор" Херсонської області Володимир Сальдо. Російські пропагандисти його "поховали", а потім "воскресили". Мовляв, тяжко отруївся, але – відкачали.

До речі, такі ось ігри в стилі помер-ожив наводять на думки, що і Стремоусов, який нібито загинув у ДТП 9 листопада, не те що б і загинув. Втім, це вже з розряду конспірології.

Керівник Центру Політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак так прокоментував "Телеграфу" те, що сталося зі Стремоусовим:

"У корені неправильно представляти колаборанта Стремоусова як маргінала і "міського божевільного", що заблукав у складній політичній реальності. Адже він свідомо, цілеспрямовано і планомірно займався антиукраїнською діяльністю протягом дуже значного періоду, мінімум з 2013 року. Практика показує, що неуважність нашої спецслужби до подібних суб’єктів породила почуття безкарності та сприйняття нездатності правоохоронних органів запобігти злочинній антидержавній діяльності, яка, напевно, щедро фінансується росією".

За словами експерта, природно, що Стремоусов, займаючись подібною діяльністю, був занурений в інформацію про кураторів, зміст та обсяги фінансування "сепаратистської програми".

"І тепер, коли Кремль, скрипучи зубами, махнув рукою на Херсон, Стремоусов стає небажаним та небезпечним носієм ексклюзивної інформації, оприлюднення якої вкрай небажане для показушної ідеологічної рамки тимчасової російської присутності на півдні України, – пояснює Олег Постернак. – Друга причина полягає в тому, що в рф вже більше місяця йде тотальна зачистка інформаційної сфери від непотрібних і шкідливих дій воєнкорів, блогерів і пропагандистів, які мають публічну вагу. Невідомо, як поводився б в коментарях той же Стремоусов, реагуючи на рішення рф під тиском ЗСУ втекти з правобережної Херсонщини. До речі, той самий Стремоусов хвалився публічно, що "росія тут назавжди". Звичайно, виправдовуючись, він би наговорив багато зайвого і критичного на адресу армії окупантів" .

Тому, констатує експерт, смерть Стремоусова ставала "легким рішенням" для російських спецслужб, які й раніше здійснювали фізичне усунення непотрібних українських зрадників та колаборантів, як це часто бувало у бандформуваннях "ДНР-ЛНР".

Хто наступний?

Далі буде, можна не сумніватися. Карма, як у випадку з кримським колаборантом Олексієм Ременюком, який нещодавно розбився в ДТП (66-річний чоловік був раніше нардепом, а також очолював створену ним же партію "Русь єдина", тож вітав "руський мір" з початку окупації Криму), рано чи пізно наздожене. У тому чи іншому вигляді.

Колишній працівник СБУ та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки Іван Ступак згадує з цього приводу відому лічилку, щоправда, на новий лад:

"П’ятеро зрадників сиділи в Георгіївській залі Кремля, один із них потрапив у ДТП, і тепер їх стало четверо… Згідно з метаданими звернення херсонського гауляйтера Володимира Сальдо, в якому він підтверджує і "скорботить" про смерть Стремоусова, відеофайл був створений як мінімум за годину до появи перших новин про ДТП. Саме ця підозріла деталь змушує сумніватися у природних причинах ДТП, у якій і загинув одіозний колаборант".

На думку експерта, якщо таки припустити, що Стремоусов справді загинув, а його смерть не є інсценуванням високопоставлених російських кураторів, то в такому разі для всіх топових зрадників України настають темні дні очікування розплати.

"Дуже ймовірно, що така розплата наздожене зрадників не від рук українських партизанів, а скоріше, від їхніх російських господарів, адже зрадників ніде не люблять і не довіряють їм", — зазначає Іван Ступак.

На його думку, є яскраві постаті українських зрадників на службі у Кремля, які в найближчому майбутньому можуть приєднатися до Стремоусова.

1. Херсонський гауляйтер Володимир Сальдо, який сам виглядає, як смерть, і до якого вона вже стукала, та він не відкрив.

2. Гауляйтер Запорожчини – Євген Балицький, колишній український нардеп від ОПЗЖ, який після початку відкритої війни зрадив Україну та почав співпрацювати з ворогами.

3. Нинішній ватажок "ЛНР" Леонід Пасічник, якимось дивом досі не відправлений на той світ.

4. Нинішній ватажок "ДНР" Денис Пушилін, який віртуозно лавірує між різними угрупованнями, але рано чи пізно отримає квиток на концерт Кобзона.

5. Топколаборант, самопроголошений "прем’єр-міністр" окупаційної "влади" в Автономній Республіці Крим — Сергій Аксьонов.

"Поза всяким сумнівом, він є дуже поінформованою і важливою політичною фігурою, якої, ймовірно, теж захочуть позбутися в Кремлі, як тільки перший український солдат зайде на територію АР Крим", – упевнений Іван Ступак.