Публічна "страта" Зеленського вже почалася: як Україна йшла до "вагнергейту" і що буде далі

Політичні експерти переконані, що Офіс президента на чолі із Зеленським отримав серйозний репутаційний удар, який намагатимуться посилити опоненти чинної влади

Розслідування Bellingcat, що побачило світ 17 листопада 2021 року та присвячене провалу влітку 2020 року спецоперації українських спецслужб із затримання бойовиків ПВК "Вагнера", залишається топтемою та розпалює пристрасті.

У неділю, 21 листопада, коли в Україні відзначали День гідності та свободи, учасники масової акції дійшли будівлі Офісу президента (ОП) на Банкову. Поштовхавшись із силовиками, вони висунули вимогу: протягом десяти днів звільнити голову ОП Андрія Єрмака. Адже, судячи з розслідування Bellingcat, перенесення операції, яке призвело до її зриву, відбулося після відповідного прохання з боку саме Єрмака.

"Телеграф" відновив хронологію подій, а також розпитав експертів, як тему "вагнергейту" використовують українські політики та медіа – і як ситуація може розвиватись далі.

"Вагнергейт": хронологія подій до виходу розслідування Bellingcat

Понад 30 найманців ПВК "Вагнера", яких виманили з РФ українські спецслужби, було затримано в Білорусі у санаторії поблизу Мінська 29 липня 2020 року. Білоруські спецслужби затримали їх напередодні виборів у країні.

Через понад два тижні Україна просила видати 28 затриманих, але вже 14 серпня з’явилася інформація про їхню передачу РФ – більшість були громадянами Росії. Тоді стало відомо, що Україна хотіла затримати "вагнерівців". Згідно з планом, їх мали "взяти" при перельоті до Стамбула.

Частина цих найманців могла стати свідками у справі про збитий на Донбасі Боїнг MH17. Як раніше писав "Телеграф", рішення можуть винести вже 2022 року.

У грудні 2020 року з’явилися дані, що розслідувачі Bellingcat знімуть фільм про зрив операції із затримання "вагнерівців". Але дата виходу розслідування постійно переносилася. За деякими даними, під час зйомок команда Bellingcat хотіла записати позицію Офісу президента України.

У червні 2021 року з’явилася інформація про можливий "злив" даних спецоперації від президента Володимира Зеленського білоруському диктатору Олександру Лукашенку. При цьому ні СБУ, ні Генпрокуратура не розслідували цю заяву. Стало з’являтися дедалі більше підозр, що найвище керівництво України причетне до зриву спецоперації.

"Вагнергейт": хронологія подій тижня, коли з’явилося розслідування Bellingcat

У середу, 17 листопада 2021 року, побачило світ довгоочікуване розслідування Bellingcat, яке підтвердило підозру — перенесення операції відбулося після відповідного прохання з боку особисто Єрмака.

Банкова намагалася запобігти удару: 15 листопада 2021 року свої матеріали опублікувала тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради. У проміжних висновках комісія заявила, що не виявила, чиї дії спричинили відстрочку затримання "вагнерівців" українськими спецслужбами.

Але ці дані були змиті тим, що пізніше видав Bellingcat та підтвердив колишній директор Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Василь Бурба. Останній увечері в п’ятницю, 19 листопада, в ефірі програми "Свобода слова із Савіком Шустером" на телеканалі "Україна" заявив, що вказівку перенести спецоперацію українських спецслужб із захоплення понад 30 бойовиків ПВК Вагнера, після чого вона провалилася, дав президент Зеленський через главу свого офісу — Єрмака.

Ніхто з ОП на передачу не прийшов, хоч відповідні запрошення були. Радник керівника ОП Михайло Подоляк пояснив, що влада не відвідуватиме "судилище", назвавши телеканал і передачу "олігархічним пропагандистом".

Ну а в неділю, 21 листопада, з’явився ультиматум про відставку Єрмака.

"Вагнергейт": думки експертів

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник упевнений, що завдано серйозного інформаційного удару по президенту. Особливо по його позиціям у правому сегменті.

"Але все ж таки, я думаю, що політичної кризи через цю ситуацію не вийде. Так, вона виглядає емоційно, яскраво! Але фактично все базується на словах Бурби. Хід слідства знаходиться в руках Зеленського та його команди. Яких-небудь явних доказів "Зради" ні Bellingcat, ні інші журналісти за більш ніж рік не знайшли. А слова проти слів не працюють, — зазначає експерт. — Втім, хоч серйозних доказів немає, опоненти, безумовно, спробують (і вже це роблять), використовуючи тему "вагнергейту", організувати масові виступи".

На думку Руслана Бортника, спостерігається консолідація економічних, політичних еліт проти чинного президента.

"Ми бачимо, як синхронно грають як мінімум три великі політико-економічні групи, – продовжує експерт. – Але поки що не схоже, щоб сьогодні західні партнери були зацікавлені у створенні глобальної кризи для Зеленського, умов для нового Майдану. Вони розуміють, що цим може скористатися Росія".

На думку народного депутата України VIII скликання, експерта Українського інституту майбутнього Ігоря Попова, "вагнергейт" можна поділити на кілька верств: це очікування від розслідування, сама публікація та її використання політичними гравцями в Україні.

"Після зустрічей із представниками Bellingcat, їх українські візаві обіцяли інформаційну бомбу, з оприлюдненням мало не прослуховування переговорів Банкової та Кремля. У самому ж тексті розслідування лише підтверджено факт планування операції та факт її перенесення, що не стало новиною для української публіки. "Зради" не виявили. Тепер дискусія сконцентрувалася на тому, а чи було виправданим переносити цю операцію — і хто саме приймав рішення на своєму рівні", — зазначає експерт.

Водночас, наголошує він, публікація Bellingcat збіглася з черговою українською внутрішньополітичною кризою – війною Зеленського та олігархів.

"Звичайно, тепер опоненти президента використовуватимуть ярлики "зради" в усіх дискусіях і працюватимуть на зниження рейтингу влади. Цей сигнал трохи розмиватиметься у зв’язку з різним ставленням різних фракцій опозиції до війни та Росії. Патріотична опозиція звинувачуватиме Офіс президента в наявності таємних зв’язків з Москвою. Водночас проросійська опозиція буде звинувачувати президента в небажанні комунікувати з Москвою — і шукати сліди роботи західних спецслужб. В цілому ситуацію ще довго будуть обігравати в інформаційному полі, оскільки протистояння Зеленського та олігархів буде в найближчі місяці лише посилюватися", – прогнозує Ігор Попов.

Професор кафедри політичних наук Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, політолог Ганна Малкіна зазначає, що сама собою тема "вагнергейту" не має широкого електорального охоплення. Люди, за словами експерта, погано орієнтуються у тонкощах спецоперації: хто кого "злив", хто кому давав накази та взагалі у чому суть.

"Однак хронологія розвитку подій після провалу операції, а саме версія, що тричі змінилася, звучала з вуст президента (від повного заперечення участі в ній України до повного підтвердження), дає можливість зробити один простий і зрозумілий для людей висновок: президент бреше! Це серйозний репутаційний удар по Володимиру Зеленському особисто. І якщо раніше всі інформаційні атаки відскакували від нього, як від тефлону, то зараз його рейтинг може суттєво просісти", – вважає Ганна Малкіна.

Вона нагадує, що спадна тенденція і так намітилася в останній місяць.

Політолог пояснює: "У свідомості виборців Зеленського, президент – чесний і непідкупний, з високими моральними принципами. Саме за таку людину вони голосували. На практиці – президент має офшори, хитрує та лукавить, дає неправдиву інформацію народу з екранів телевізора. Відбити такий репутаційний удар вже не вийде. А зам’яти цю тему не дасть опозиція, яка вже почала активно її експлуатувати. Протистояння Зеленського та Ахметова, що перестало бути латентним, розв’язало руки журналістам найбільш рейтингового новинного каналу, на якому вже почалася публічна "страта" президента і його оточення".

На думку Ганни Малкіної, подальший розвиток ситуації залежить від того, яку тактику обере президент.

"Тактика перша, вона ж програшна: продовжувати крутитись і викручуватися, не пускати "слуг народу" на ефіри в нелояльні до президента ЗМІ, кричати про "руку Кремля" і сподіватися, що нові інформатики змістять фокус громадської уваги на інші теми. Тактика друга: визнати помилку, публічно покаятися, звільнити Єрмака та всіх винних у провалі операції осіб та розраховувати на великодушність мудрого українського народу. Ця тактика малоймовірна, проте вона могла б загасити пожежу негативних емоцій та навіть посилити репутаційні позиції", – резюмує політолог.

Нагадаємо, раніше ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан у коментарі "Телеграфу" висловив думку, що має бути проведене нове розслідування щодо "вагнерівців", відштовхуючись від інформації, оприлюдненої Bellingcat.